Круглий стіл “Економічні реформи в Україні у 2006 р. у контексті парламентських виборів”

Київ                                                                                                          30.11.2005

На Круглий стіл були запрошені представники громадських організацій, які захищають інтереси українського бізнесу, і політичних партій, які вже почали боротьбу за проходження своїх представників у законодавчі органи влади. Однак виявилося, що винесені на порядок денний питання більшою мірою цікавлять громадські організації бізнесу, представників яких була абсолютна більшість серед учасників (15 організацій). Участь у роботі також взяли члени і керівники Ради підприємців і Ради з питань зовнішньоекономічної діяльності при КМУ, а також Радник Президента України, Голова Оргкомітету Національної комісії з питань податкової реформи Володимир Лановий та інші члени оргкомітету. Ми були раді вітати керівників і членів Всеукраїнської Чорнобильської народної партії, Партії “Інформаційна Україна”, Народної екологічної партії та партії ПОРА. Подію висвітлювали 14 ЗМІ, у тому числі 3 телевізійні канали.

Чи не найважливішим досягненням проведеного круглого столу є факт, що вперше представникам різних бізнес-кіл (великий, малий та середній бізнес) і політикам вдалося досягти порозуміння між собою щодо центральних питань економічного реформування країни. Запропонований Головою Правління ВГО “Успішна Україна” механізм ділових переговорів із виробленням Протоколу про наміри спрацював і дав позитивний результат.

Ви можете ознайомитися з ним на нашому сайті. До вашої уваги також таблиця від ВГО “Успішна Україна” як варіант представлення політичними силами своїх програм, вона була запропонована учасникам для ознайомлення і отримала від них позитивну оцінку.

Перший круглий стіл між представниками бізнесу і політичних сил був великою мірою експериментом, а значить його результат не був зарані передбаченим, а учасники торкалися широкого кола проблем вітчизняної економіки. Нижче пропонуємо тези кількох доповідей.

Віктор Лисицький, віце-президент Української асоціації суднобудівників “Укрссудпром”, вважає, що Україна має визначитися із галузями, які здатні принести їй значні конкурентні переваги найближчим часом. Такі динамічні ринки, як ринок інформаційних технологій, безперечно, перспективні, але молоді, про що свідчить їхня рентабельність на рівні 50 %. У більш сталих ринків вона сягає 10 %, проте там накопичений значний потенціал для прориву на світові ринки і конкурентної перемоги на них. Але для таких сегментів необхідно створити правовий простір для дій. Якщо йдеться про суднобудування, то тут слід дати можливість судновласникам працювати із нашими потужностями. Причому робити сприятливий правовий простір слід не у прив’язці до виборів, а зараз. Таким чином можна досягти підвищення конкурентоспроможності країни меншими витратами.

Володимир Ткачук, Голова Народної екологічної партії нагадав присутнім, що під час Помаранчевої революції народ довів, що він може вирішувати долю країни. Сьогодні час довести, що ми можемо працювати на неї. Ситуація така, що Україна рухається у напрямку економічної кризи, і якщо зараз не вжити правових і економічних заходів, то через 20-30 років в Україні залишається 10 мільйонів населення.

Ідея об’єднати зусилля політиків і бізнесменів є дуже актуальною, але перед тим слід сказати відверто, що в Україні немає законів, точніше, не діють закони, які приймаються чинною ВР. Отже, вибори — це шанс оновити нашу політичну еліту і залучити її до діалогу і співпраці із прогресивними силами суспільства.

Володимир Співаковський, Голова Правління ВГО “Нова Формація” охарактеризував нинішню ситуацію взаємин між владою (політиками) і бізнесом як таку, коли влада очікує від бізнесу грошей, а бізнес від влади — порядку; притому влада впевнена, що бізнес частину грошей все одно вкраде, а бізнес знає, що влада його обмане.

Головною причиною відсутності реальних економічних реформ В. Співаковський вважає брак у владній верхівці справжніх менеджерів бізнесу, які замість концепцій і стратегій пишуть бізнес-план, що в ньому закладені ресурси, виконавці, заходи і терміни виконання, а також очікуваний результат. І якщо політичний простір країни сьогодні структурується певною мірою правильно, не в останню чергу завдяки політтехнологам, то економічний простір страждає і відстає саме через відсутність економічних менеджерів, бізнес-технологів із притаманним їм стилем мислення і дій.

Точкою перетину інтересів бізнесу і влади В. Співаковський вважає створення спільних національних проектів, власне, створення брендів, які характеризують країну на світовому ринку.

Андрій Колодюк, Голова партії “Інформаційна Україна” зізнався, що, назва, ідеї і програма його партії є не просто політичним проектом, а моделлю розвитку країни, яка була спочатку розроблена громадською організацією і лише потім виросла у партію. Він підтримує ідею В. Співаковського щодо об’єднання зусиль політичних сил і бізнесу навколо створення національних проектів. Одним із таких може стати інформаційний напрямок розвитку країни, тим більше, що у нас є галузі виробництва, які здатні його підтримати і розвинути.

Партія “Інформаційна Україна” підтримує ідею ВГО “Успішна Україна” щодо проведення спільних круглих столів між політичними силами і ГО бізнесу. Андрій Колодюк вважає, що дуже непросто буде примусити політиків відійти від популізму, однак тепер для цього саме час і, головне, є суспільна необхідність у таких діях.

Оксана Продан, заступник Голови Ради з питань зовнішньоекономічної діяльності при КМУ не згодна із тотальною критикою влади і вважає, що зараз у бізнесу є більше можливостей співпрацювати із нею. Принаймні, до влади можна доступитися і зробити так, щоби вона почула бізнес. Більш ніж півторарічний досвід роботи Ради з питань ЗЕД — тому наочний приклад. Сьогодні стали можливим угоди і домовленості між владою і бізнесом, які ґрунтуються на взаємній довірі й повазі. Йдеться про Меморандум про співпрацю між Державною митною службою України і суб’єктами ЗЕД на ринках рибопродуктів, м’яса, автомобілів тютюну тощо.

За традицією, економічні блоки програм більшості політичних партій складаються із загальних фраз на підтримку бізнесу замість точних дій по виведенню економіки з кризи. Дійсно, сьогодні такий формат вже є неприйнятним для свідомих виборців. Отже, спроби змінити його на більш продуктивний є вкрай необхідними. Як необхідними є швидкі економічні реформи, і їх слід робити спільними зусиллями.

Анатолій Пінчук представляв на Круглому столі Український центр розвитку зовнішньоекономічних відносин і політичну партію “ПОРА”. Він вважає, що необхідна консолідація зусиль всіх політичних сил і бізнес-структур для швидкого впровадження політичних реформ, починаючи з лютого, а не чекати виборів і довгого післявиборчого періоду, протягом якого ВР буде вчитися працювати.

Сьогодні у ВР є легальна правоцентристська більшість, на яку можна тиснути з вимогою економічних реформ. Тому ініціатива підприємницьких структур є важливою, адже вона дає шанс для розбудови в Україні громадянського суспільства.

Володимир Лановий, Радник Президента України, є також головою Оргкомітету Національної комісії з реформування податкової системи. Він вважає, що колишня влада не мала стратегії розвитку країни, і більшість економічних рішень приймалися, виходячи з кланових інтересів. Сьогодні Уряд також не займається стратегічним плануванням, його діяльність є більш реактивною, ніж проактивною. Як радник, він постійно наголошує перед президентом на необхідності формування стратегії реформування країни і, зокрема, її податкової системи.

З приводу необхідності реформування податків у влади немає чіткої позиції. Як відомо, міністр фінансів не визнає того, що податковий тиск значно посилився разом із збільшенням бази оподаткування. Така ситуація не сприяє стимулювальній функції податків, посилюючи їх фіскальну роль.

Оскільки Конституція України не діє у сфері податкових відносин, Оргкомітет Національної комісії з податкової реформи вважає за необхідне виступити з Хартією податкових відносин. Сьогодні Хартія має остаточну редакцію і 8 грудня буде винесена на громадське обговорення. Однак деякі її постулати можна назвати зараз:

— Необхідне зниження податкового навантаження, яке стримує внутрішнє споживання і ринок, у 2 рази.

— Хартія декларує рівність платника податку і податківця, а також їх взаємну відповідальність. Так, податківець зобов’язаний відшкодувати збитки, заподіяні підприємству його діяльністю.

— Держава має сама забезпечити резерви відшкодування ПДВ. Необхідно також реорганізувати податкові служби, роз’єднавши функції збору та адміністрування податків.

— Всі зміни до податкових законів мають попередньо узгоджуватися із громадскістю.

— Має бути створена Національна комісія з податкової реформи, до складу якої мусять входити представники держави і бізнесу.

  Загальний список