Яких економічних реформ варто чекати від нового президента

Експерти — про реалістичність передвиборних програм кандидатів

 

 

 

 

 

 

 Третє місце в першому турі президентських виборів зайняв Сергій Тігіпко, що стало сенсацією для багатьох. На думку багатьох експертів, це свідчить про підвищений запит українців до кардинальних змін у економіці, тим більше, що ці зміни обіцяла відносно нова людина у вітчизняній політиці — Тігіпко у своїй агітації робив акцент на «сильну економіку завдяки сильному президентові».

Утім, далі прогнозовано йдуть «старі кадри». Вони так само обіцяють країні сильну економіку з реформами та інноваціями, але, як відзначає завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України Ольга Балакірєва, у їхньому випадку йдеться здебільшого лише про декларацію того, що популярно в суспільстві. «Кандидатам у президенти сьогодні не вистачає усвідомлення ключових речей. Це оновлення технологій, інноваційність, зміна пріоритетів у бюджетній політиці, — говорить Балакірєва «Дню». — Цікаво, що багато нових молодих кандидатів, які не пройшли до другого туру, на цьому наголошували. А от ні в Януковича, ні в Тимошенко я цього не бачу... Просто зазначити слово — це одне, але надати конкретні, аргументовані пропозиції стосовно нових технологій, інвестицій, взагалі змін технологічної бази, оновлення підприємств, побудови економіки знань: цього вони, як мені здається, сьогодні навіть до кінця не усвідомлюють».

Нагадаємо, що Юлія Тимошенко у своїй передвиборній програмі обіцяє реалізацію вже дещо призабутого «Українського прориву», який, згідно програми, має забезпечити країні розвиток наукоємних галузей — нанотехнологій, мікроелектроніки, ракетно-космічної, авіабудівної, суднобудівної, машинобудівної та інформаційних технологій. Декларується також підтримка малого та середнього бізнесу шляхом зменшення кредитних ставок «до європейського рівня» і кредитування бізнесу на довгостроковій основі — від 5 до 10 років. Обіцяно також зменшення податкового навантаження, скасування окремих податків, в тому числі й ринкового збору...

А Віктор Янукович зауважує, що Україна повинна за 10 років увійти до 20 найбільш економічно розвинених країн світу (G20). Стрижневим питанням динамічних перетворень, як зазначається в його передвиборчій програмі, стане застосування вже апробованої дієвої інвестиційно-інноваційної моделі розвитку. При цьому Янукович, починаючи з 2010 року, гарантує щорічне зростання ВВП, збільшення частки інноваційно-активних підприємств і прямих іноземних інвестицій в Україну до 50 мільярдів доларів у 2014 році.

Але тут варто зазначити, що за існуючого нині в Україні парламентсько-президентського устрою повноваження президента не передбачають такої опіки над економікою, як це «малюють» нинішні кандидати. Тому без завершення політичної реформи прем’єр-міністр і президент будуть залишатися в протистоянні, заважати одне одному, прогнозує Балакірєва. «Тобто потрібно змінювати баланс влади, завершувати політичну реформу, і тоді вирішувати: хто в нас буде головним у економіці. Чи це буде залежати від прем’єр-міністра, але тоді президент не матиме механізмів блокування його діяльності, чи навпаки — треба зменшувати повноваження прем’єр-міністра... Але мені здається, що це буде крок назад для України, бо ми це вже проходили», — додає вона.

Що з обіцяного майбутньому президентові України таки вдасться виконати, а чого, можливо, навіть і очікувати не варто, «День» запитав у експертів.

КОМЕНТАРI

Олексій МОЛДОВАН, старший консультант відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень, економіст Центру антикризових досліджень:

— Обіцянки були досить щедрими, як у одного кандидата, так і в іншого. Але я переконаний в тому, що ні Тимошенко, ні Янукович у 2010 році не виконають нічого із задекларованого.

Наприклад, перш ніж надавати та підвищувати соціальні гарантії, потрібно навести порядок у бюджетній системі. А в цьому полі у нас сьогодні стільки проблем... Нам треба розібратися з боргами, повернути авансовані податки, вирішити проблему з поверненням ПДВ, профінансувати капітальні видатки. Ключовою проблемою буде обслуговування державного боргу. За моїми підрахунками, у деякі місяці витрати на нього складатимуть близько 60% від запланованих доходів у держбюджет.

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Інституту політичної освіти:

— Вплив президента на економічну політику держави значно менший, ніж задекларований у передвиборчих програмах. Однак все ж, є. І в першу чергу він реалізується через можливість накладення вето на закони, що стосуються реформації економіки.

Тимошенко та Янукович формували свої передвиборні програми, розуміючи, що вони є лідерами двох ключових політичних сил в державі, котрі мають дві величезні фракції в парламенті, і можуть втілювати передвиборні обіцянки з точки зору парламенту. До того ж, і Янукович, і Тимошенко вважають, що у разі перемоги матимуть вплив і на уряд.

Володимир ФЕСЕНКО, директор Центру політичних досліджень «Пента»:

— Якщо Тимошенко стане президентом, то дуже велика ймовірність того, що вона де-факто буде одночасно й головою уряду. Якщо їй вдасться провести на посаду прем’єра людину, залежну від себе, то вона зможе реалізовувати свої економічні реформи. А от щодо Януковича, то я боюсь, що його виборців чекає велике розчарування. Він обіцяє підвищення соціальних витрат, під які, по-перше, немає економічних ресурсів. А емісійний шлях розвитку проблеми може призвести до значних інфляційних потрясінь. У разі перемоги Янукович як мінімум півроку буде «голим» президентом, не маючи парламентської більшості; а головне — не маючи впливу на уряд, він не матиме й впливу на реалізацію економічної політики держави і, відповідно, на реалізацію своїх обіцянок.

  Олексій САВИЦЬКИЙ, Алла ДУБРОВИК, «День»

№7, середа, 20 січня 2010

http://www.day.kiev.ua/290623/

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *