Майбутнє в наших руках

14.09.2007р.| "Урядовий кур'єр"

Всеукраїнське громадське об'єднання "Успішна Україна" нещодавно відзначило третю річницю з дня заснування. Святкування не було, позаяк до виконання статутної мети - сприяння стрімкому перетворенню України в розвинену демократичну країну до 2015 року - ще дуже далеко. На досвіді своєї роботи ми бачимо, як важко переконати суспільство і його "проводирів" у тому, що саме стрімкий розвиток є рятунком для України.

Можливо, одна з проблем нашої діяльності така: ми не дуже кричимо, а подаємо пропозиції у "м'якій" формі, розрахованій на людей, які хочуть слухати. Усі три роки такі пропозиції і політиками, і урядовцями, і простими громадянами сприймаються важко. Чому? Думаю, суспільство ще не готове до "стрибка", а український менеджмент, на жаль, відповідає стану суспільства, не може вирватись уперед... Що далі? Розчарування? Ні, оптимізм, бо "похідна" змін в країні є суттєво позитивною. Дедалі більше простих людей хочуть осмислених змін, а провідні політичні сили вже реагують на такі настрої суспільства нашими стратегічними гаслами ("прорив", "успіх") і відповідними обіцянками. Ми задоволені тим, що наші "щеплення" дають позитивні результати. Після цих маленьких успіхів головним завданням ми бачимо винайти ключові стратегічні завдання для суспільства.

Переможна стратегія країни - наша рожева мрія. Для її створення треба насамперед чітко визначити мету, риси тієї країни, яку ми будуємо. Для цього треба проаналізувати всі виклики ХХІ століття, наші можливості. До цього часу в голові пересічних громадян була одна мета: суміш соціалізму і лібералізму. Якщо оберемо останній, отримаємо ще один осередок суспільства споживання. Взагалі це не так уже й погано, але не факт, що шлях до суспільства споживання - це вичерпне розв'язання проблем країни у майбутньому (обмеженість українських і світових ресурсів, екологічні проблеми, що накопичуються, демографічні проблеми). Можливо, треба шукати інший стрижень національної ідеї і стратегії, що враховуватиме майбутні риси країн - наших основних конкурентів.

Втім, припустимо, що в майбутньому ліберальна модель розвитку людства переможе натиск економік "азійських тигрів" і диктаторів, і ми її приймаємо. Якщо ми хочемо досягти визначеної мети швидко і без хаотичних рухів (як минулі 16 років незалежності), треба визначитися з методами управління і управлінською командою і прописати все це спільно з метою в Конституції. Узгоджувати Конституцію тільки за участю громадськості.

Відповідно до мети треба сформулювати ключові стратегічні завдання для суспільства. Якщо ми вирішили, що будуємо демократичну державу з відкритою ринковою економікою, то головними завданнями, на наш погляд, будуть такі: демократія і свобода, відчутне зростання впливу громадян і громадських організацій на владу. Це необхідна умова для того, щоб країна стала конкурентоспроможною. Не зробимо це - будемо й надалі "насолоджуватись" усіма вадами дикого капіталізму, які маємо зараз. Це ази теорії і практики життя. Необхідно запустити регулюючі економічні механізми, що враховують наші особливості та менталітет. Перший: зусиллями уряду і громадськості зменшити можливості неефективного витрачання держбюджету. Другий механізм: зміна податкової політики.

Наш висновок такий: у найближчій і середньостроковій перспективі менталітет і досвід наших людей не дають надії на зростання сплати податків, яких можна уникнути. Тому треба залишити підприємства у спокої, спростивши податкову систему, зменшивши ставки податків до рівня, коли ризикувати (уникати податків) стане невигідно, і суттєво збільшити відповідальність за несплату посильних податків на підприємства. Одночасно, податки на індивідуальне споживання треба збільшити і зробити невідворотними: залишити ПДВ, зменшивши ставку (особливо це актуально для предметів широкого вжитку для малозабезпечених громадян), ввести податок на нерухомість, зробити невідворотними податки при купівлі дорогих речей. Зміст такого підходу: ганятись за неплатниками податків, хабарниками тощо - дуже важко, дорого і безперспективно, на кожне бажання підприємців уникнути податків знаходиться бажання чиновників заробити на цьому.

Настав час забезпечити осмислене регулювання економіки державою. Треба дати волю малим і середнім підприємствам. Вони зроблять решту справ, які не під силу великим національним корпораціям. Тут наша організація вже другий рік пропонує політикам і урядовцям загальнонаціональну програму розвитку малого підприємництва "Успішна справа". На жаль, після невдалих спроб спонукати можновладців прийняти цю програму і після отримання думок декількох відомих експертів на кшталт "Добра програма, але українській еліті вона наразі не потрібна, у неї інші цілі", автор програми виконавчий директор нашої організації Ігор Каратунов поїхав в Росію. Там його програмою зацікавились...

Наші "стратегічні" думки було підсумовано в 2006 році у проекті Концепції реформування країни, реалізація якої, на наш погляд, дала б змогу швидко перетворити Україну в розвинуту європейську державу. Стрижнем запропонованого проекту є чесність. Тверезо оцінюючи стан українського суспільства, ми визначили єдину можливість реалізації нашої стратегії стрімкого розвитку: влада забуває про свої гаманці і приймає "жертовне" рішення провести рішучі, не завжди популярні реформи, згуртувати навколо себе суспільство і зробити українське диво. На жаль, до сьогодні українські влади цього не зробили. "Еліти" виявляються неспроможними поставити на перше місце державницькі інтереси і повести за собою суспільство на шлях стрімкого розвитку. А громадяни змусити їх це зробити не можуть чи не хочуть (вперто голосують "за своїх", "за обличчя", "за обіцянки"). Стара істина - влада відповідає стану суспільства - працює і в Україні, дива не відбувається.

Заради справедливості треба зазначити: у 2004 році громадяни спробували революційним шляхом проголосувати за демократію, Європу, чесність, але політики - носії цих гасел - виявились слабкими і змарнували народний запал. Рік діяльності після оголошення нашого проекту Концепції показав: запропонований нами перехід до чесності, з одного боку, не дуже переконує громадян України, і, з іншого боку, виглядає сумнівним як можлива перевага у жорсткій конкурентній боротьбі на зовнішній арені, особливо за умови, коли Європейській Союз, де чесність актуальна, не поспішає прийняти Україну у свій склад.

Таку велику увагу стратегічним проблемам я приділив не випадково. ВГО "Успішна Україна" вирішила сказати своє вагоме слово щодо стратегії розвитку країни. Ми анонсували засідання "круглого столу" 14 вересня 2007 р. в "Укрінформі" з двома питаннями порядку денного:

1. Національна стратегічна асамблея: мозковий центр України, чи ще один "дармоїд"?

2. Пошук спільних ключових положень стратегій розвитку України від різних політичних сил.

Наш захід - відповідь на намагання створити громадську Національну стратегічну асамблею (НСА) для розробки і реалізації стратегії держави. На наш погляд, це має бути єдиний дорадчий орган з питань стратегії розвитку країни при трьох гілках влади: при Президентові України, Верховній Раді та Кабінеті Міністрів. Місія НСА - сприяння у розробці і виконанні стратегії розвитку України на 10-40 років, забезпечення наступності стратегічних цілей при змінах політичних сил при владі. Всі роки незалежності Україна розвивається без визначеної стратегії, що не дає змоги використати великий потенціал держави. Жодна владна команда ще не змогла продемонструвати суспільству спроможність згуртувати суспільство навколо ефективної стратегії розвитку країни. Ми вважаємо, що з ряду причин сучасні українські політичні партії не можуть розробити і виконувати стратегію розвитку держави самотужки, їм потрібна допомога і підтримка від незалежної громадської організації. Складатиметься асамблея із 20-30 членів: теоретики (науковці, експерти) і практики (бізнесмени, видатні діячі, держслужбовці), тощо.

Прийняття і виконання стратегії розвитку країни може стати головним фактором об'єднання всіх громадян і стрімкого розвитку країни. НСА змушуватиме владу займатись реалізацією стратегії, завжди матиме "свіжий погляд" на стан речей завдяки періодичному оновленню свого складу, незалежний від політиків дорадчий орган може забезпечити наступність у стратегічних питаннях при змінах влади. Ми хочемо, щоб ця організація стала загальнонаціональною і тому пропонуємо її дорадчий статус для всіх гілок влади одночасно і принципи формування, які виключають переваги для якихось політичних сил.

Те, що в Україні за цю справу має взятися громадськість, - виняток, обумовлений нашими українськими реаліями: неможливість домовитись співпрацювати різних політичних сил і гілок влади. Ми не впевнені, що всі політики та чиновники привітають спробу громадськості взяти участь у вирішенні долі країни, позаяк спостерігаємо подекуди недбале ставлення до дорадчих утворень при органах влади. Але ми маємо сказати своє слово на захист стратегії розвитку України, тому що бачимо, який тиск на партії, що оголошують про свої стратегії, всі роки незалежності ведеться в Україні. Дуже багато шукачів недоліків існуючих стратегій і підстав для того, щоб Україна стратегії не мала і надалі.

Декілька слів про дорадчі громадські ради при органах влади. У 2005 - 2006 роках ВГО "Успішна Україна" вважала їх найвпливовішим демократичним інструментом в країні. Нас надихали успіхи Ради зовнішньоекономічної діяльності при Кабінеті Міністрів України. Ця рада створювала конкретні механізми поліпшення умов такої діяльності для підприємців і боротьби з контрабандою. Є десятки прикладів розв'язаних проблем конкретних підприємців лише завдяки створеній "Гарячій лінії". Без жодної можливості корупційних дій представники митниці, СБУ і ради ЗЕД щоденно розв'язували проблеми підприємців. Але у 2006 році ця Рада, як і Рада підприємців при Кабміні були ліквідовані. Сьогодні члени нашої організації є учасниками 4 громадських рад при органах влади, але впливовою називають лише одну - Раду при МЗС. Для того щоб НСА, про яку говорили вище, працювала плідно, її треба створювати на нових, запропонованих нами принципах, щоб її не спіткала доля попередниць, сформованих інколи з урахуванням чиїхось кон'юнктурних уподобань.

Підсумовуючи результати роботи нашої організації, можна сказати, що в нас було чимало конкретних успішних справ: лобіювання зменшення ставок мита, захист прав підприємців, вплив на владу через звернення, судові позови тощо. Але динаміка тут негативна: дедалі менше бажаючих захищати себе за допомоги громадськості, щораз більше прагнень домовитись з чиновниками. Звідси вистачає і проблем. Ми негативно оцінюємо нашу діяльність у "кадровому" питанні. Організації бракує справжніх лідерів-організаторів. Більшість членів і лідерів організації, що її створювали у 2004-2005 роках, перейшли в категорію "розчарованих". Хоча зауважу, для цього були підстави. Чисельні спроби зробити щось визначне у різних напрямках не давали системних позитивних результатів.

Втім, ВГО "Успішна Україна" налаштована оптимістично. В країні збільшується ВВП, зростає добробут громадян. Суспільство виходить з шокового стану, що спричинений переходом від соціалістичного до капіталістичного ладу, від тоталітарного життя до категорій вільного ринку і демократії. Тому ми й надалі будемо робити як невеликі конкретні громадські справи, так і впливати на політиків та менеджмент усіх рівнів у стратегічних питаннях, таких, як створення Національної стратегічної асамблеї.

Юрій Бойко,
голова правління ВГО
"Успішна Україна"

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=91860855&cat_id=32395

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *