Великі досягнення громадськості.

ВГО "Успішна Україна" та інші громадські організації ведуть наполегливу боротьбу за створення в Україні таких умов для підприємців, щоб вони могли заробляти прибуток, чесно сплачуючи всі податки. Дуже важко чиновники і політики йдуть з нами на контакт і роблять все, щоб не реагувати на наші пропозиції. Наприклад, на „ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ, ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ, ГРОМАДСЬКОСТІ, ЗМІ З ПРИВОДУ ПРОЕКТУ КОНЦЕПЦІЇ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ” громадськість не отримала ні відповідної реакції ні, головне, відповідної заінтересованості жодної з провідних політичних сил країни. Але все-таки в словах деяких держслужбовців ми вже чуємо позитивний відгук на наші пропозиції та й розуміння питання: без вирішення "податкової" проблеми неможливий стрімкий розвиток України.
Ось 2 приклада позитивних, на наш погляд, думок політиків на "податкову" тему.

1. Перший віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів Микола Азаров в інтерв'ю програмі "Діловий світ. Тиждень": „Уряд України має намір у новому податковому кодексі ввести орієнтовно на 5-10 років податкові канікули, які б передбачали зниження ставок основних видів податків. Ми повинні піти по ідеї п'ятирічних, а, може бути, і десятилітніх податкових канікул. Це означає, що ми повинні піти на зниження ставок оподатковування за основними видами податків. Я не буду зараз говорити, про який відсоток мова йде, тому що я дав доручення все це детально розрахувати”.
 За словами першого віце-прем'єра, він також розпорядився, щоб новий Податковий кодекс був максимально адаптований до європейського податкового законодавства, а всі його положення і норми були виписані "абсолютно простою, зрозумілою мовою", щоб уникнути двозначного тлумачення. Стосуючись майбутнього спрощеної системи оподатковування, Н. Азаров відзначив, що це - питання дискусії. За його словами, уряд готовий зберегти її дію для бажаючих, однак застерігає про її невигідності в контексті пенсійного забезпечення.
"Ми не збираємося нікому нічого нав'язувати. Навпаки, ми відкриті для широкої дискусії, ми хочемо напрацювати абсолютно погоджені підходи, і саме ці погоджені підходи реалізувати. Але ми закликаємо до взаємної відповідальності", - додав він.
Н. Азаров відзначив, що уряд має намір не пізніше, ніж через три місяці направити проект Податкового кодексу в парламент, щоб документ був прийнятий у третім читанні й остаточно в травні 2007 року, а введений у дію з 1 січня 2008 року. (Українська правда, 05.02.2007,
http://www.pravda.com.ua/news/2007/2/5/54039.htm)

2. Народний депутат, президент Асоціації платників податків України Сергій Бичков наступним чином дав відповідь на питання: чому в Україні досі немає Податкового кодексу, який міг би зняти багато проблем, наявність яких дестабілізує роботу податкової системи, позначається на наповненні держбюджету і водночас шкодить розвитку бізнесу, приходу іноземних інвестицій, та чи можливий податковий компроміс між бізнесом та державою?

— Дискусія щодо вдосконалення податкової системи та прийняття Податкового кодексу ведеться в Україні вже не перший рік. Температура суперечок з даного питання тільки підкреслює важливість проблеми, що давно вже набула загальнонаціонального масштабу. Не секрет, що податкове законодавство України є одним з найскладніших у правовій системі України. При цьому спостерігається тенденція до його нестабільності. Йдеться про велику кількість нормативно-правових актів та колізійність законів і підзаконних актів, які регулюють податкові відносини (на початок 2006 року налічувалося близько 500 нормативних документів, пов’язаних з оподаткуванням). До нестабільності податкового законодавства призводять численні зміни до існуючих законів — тільки стосовно податку на додану вартість прийнято близько 630 змін. Негативно впливає на податкову ситуацію також наявність законів, які належать до інших галузей права, але водночас регулюють податкові відносини. Усі ці та інші проблеми повинен вирішити Податковий кодекс, який має віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку. У ньому необхідно акумулювати найкращі здобутки міжнародного досвіду, передусім країн Європейського Союзу, адже ми йдемо євроінтеграційним шляхом, і національне законодавство України повинно бути адаптоване до європейських стандартів. На жаль, здійснення податкової реформи в багатьох своїх аспектах залежить від політичної кон’юнктури. Деякі політики вже зараз пророкують, що проект Податкового кодексу буде відхилено Верховною Радою цієї каденції через відсутність концептуальної єдності, особливо у питаннях адміністрування. Зрозуміти їх можна: в умовах складної економічної ситуації експерименти з податками можуть зашкодити політичному іміджу, якщо податкова реформа матиме негативні наслідки. За цих умов у нас триває так зване реформування, яке і надалі йтиме екстенсивним шляхом — через адміністрування податкової системи в режимі законів, а не кодексу.

- Існуючий рівень оподаткування та адміністрування податків перешкоджає розвитку бізнесу. Хтось з цією тезою може не погодитись, але яскравим аргументом на її користь є робота в «тіні» значної кількості підприємств. Найскладнішими щодо визначення суми податку і процедури його сплати підприємці називають податок на прибуток, а також нарахування до фонду заробітної плати, які становлять зараз близько 38%. Міністерство фінансів пропонує понизити до 2010 року податок на прибуток підприємств iз нинішніх 25 до 22%, до 2015 р. — до 20%. Усе це теоретично зумовить зниження вартості товарів для населення, і, звичайно, сприятиме зниженню інфляції. Однак це не вирішить проблеми адміністрування податків. Та якщо не проводити реформи у комплексі, це може бути тільки черговим символічним кроком назустріч підприємцям. Наприклад, якщо доля податків, яку фактично сплачують українські підприємства (від належного рівня), у 2004 році складала 59%, у 2005 — 78%, то в 2006- у — вже 54,5%. Як бачимо, намітилась тенденція до зниження. Як наслідок, знову втрачається результативність реформ, розпочатих у 2004 році, коли було зменшено ставку податку на прибуток підприємств з 30% до 25%. І вже наступного року частка прибуткових підприємств, за даними Держкомстату, збільшилася на 7%. Значною мірою це явище можна було б пояснити виходом бізнесу з тіні.

У цілому, багато країн скорочують ставки з датку на прибуток iз тим, щоб зменшити стимули для уникнення його сплати. Наприклад, Польща у 2005 році зменшила ставку податку на прибуток з 34 до 19%, Чеська Республіка — з 35 до 26%, Латвія — з 25 до 15%, Литва — з 29 до 15%, а Естонія, взагалі, відмінила цей податок.(Газета «День», №19, 3 лютого 2007, http://www.day.kiev.ua/176548/)

Отже, небайдужа громадськість очікує від влади більш спланованих і конструктивних дій для здійснення кардинальних змін у податковому законодавстві та й скорішого втілення їх в життя.

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *