Дозвільна реформа: невідворотний поступ

Голова Держпідприємництва Андрій Дашкевич

5 січня цього року минув рік, відколи набрав чинності основний масив положень Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Цим документом створено систему координат для подальшого розвитку сфери видачі дозволів. Досвід його застосування вже сьогодні дає можливість зробити певні висновки.

Протягом минулого року завдяки зусиллям Держпідприємництва України, його зверненням до Президента та Уряду, пожвавилася робота органів влади з приведення українського законодавства у відповідність до вимог дозвільного закону. Зокрема, необхідність цього була визначена низкою доручень Першого віце-прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Відповідно до доручення Уряду від 15 грудня 2006 року центральні органи виконавчої влади повинні були вжити заходів зі скасування вимог стосовно отримання суб’єктами підприємницької діяльності документів дозвільного характеру, якщо це не передбачено законами, до 1 лютого 2007 року.

Наслідком таких заходів стало збільшення потоку законопроектів щодо впорядкування системи видачі документів, які надходять до Держпідприємництва на погодження перед їх поданням до Кабміну. Так, станом на 31 січня 2007 року центральні органи влади розробили 18 законопроектів щодо внесення змін до існуючих законів з урахуванням вимог дозвільного закону. Комітет з другої половини 2006 року відмовив в узгодженні 7 законопроектів. Сьогодні Держпідприємництво розглядає 2 законопроекти, 3 готуються до розгляду, а ще 3 вже передано до Кабінету Міністрів України.

"Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про внесення змін до ст. 21 Закону України "Про охорону праці". Крім того, у Верховній Раді зареєстровано 4 законопроекти, якими вносяться зміни до 4 законів та 1 кодексу, які не були погоджені Держпідприємництвом. Це проекти законів "Про рибне господарство та промислове рибальство", "Про внесення змін до Водного кодексу України", "Про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" (щодо видачі свідоцтв про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху").

Першим із законів, який повністю приведений у відповідність до вимог дозвільного, став Закон України "Про пожежну безпеку". Загалом, триває копітка робота щодо внесення відповідних змін до більш ніж 100 чинних законів та кодексів.

Дозвільні центри

Слід зауважити, що робота з впровадження Закону про дозвільну систему активніше ведеться на місцевому рівні. Насамперед, це пов’язано з діяльністю дозвільних центрів. Ефективна робота таких центрів дає змогу скоротити час отримання дозвільних документів майже втричі, а також удвічі зменшити витрати підприємців на їх отримання. Нині в Україні прийнято рішення про створення 677 дозвільних центрів - в усіх містах обласного значення та районах. У середньому в них видають по 8 видів дозволів, але їх кількість відрізняється залежно від конкретного регіону. Так, у Бердянську видаються дозвільні документи 87 видів, в інших містах вони їх можуть видавати, приміром, лише 4 видів.

Якість роботи дозвільних центрів значною мірою залежить від місцевої влади, від того, які умови створено для діяльності центрів, чи представники усіх необхідних управлінь залучено до їх роботи. На жаль, деякі з дозвільних центрів виконують лише консультативну функцію й не займаються видачею дозволів. Серед основних причин – нестача необхідних спеціалістів, зокрема адміністраторів. Виконуючи значний обсяг відповідальної роботи, адміністратори, разом з тим, мають низький статус (обіймають посади провідних спеціалістів) та неприпустимо низьку зарплатню. Комітет намагається вирішити цю проблему, зокрема шляхом внесення необхідних змін до дозвільного закону. З цією метою Держпідприємництво розробило відповідний законопроект. На сьогодні він є предметом обговорення та повторного погодження з зацікавленими центральними органів виконавчої влади, зокрема – Мінпраці та Мінфіном.

Завдяки роботі дозільних центрів досягнуто поліпшення умов започаткування та ведення бізнесу в Україні, а саме скорочення часових та грошових витрат підприємців на проходження дозвільних процедур:
- скоротилася тривалість процедури отримання дозволів в середньому в 2,4 рази (дозвіл на початок будівельних робіт – м. Іллічівськ, Одеської обл. – 220 до 91 дня; м. Нова Каховка, Херсонської обл. – з 49 до 26 днів; м. Красний Луч, Луганської обл. – з 93 до 29 днів);
- скоротилася витрати на проходження процедури отримання дозволів – в середньому в 2-4 рази (дозвіл на затвердження проекту відводу та надання земельної ділянки: м. Рубіжне, Луганської обл. - з 1852,6 до 1000,4 грн.; дозвіл на початок будівельних робіт - м. Іллічівськ, Одеської обл. в середньому з 839 до 149,7 грн.).

Комітет з метою впорядкування інформації про дозвільні центри запровадив паспорти з відомостями про місцезнаходження центрів, реквізитами адміністраторів, осіб, які відповідають за роботу центрів, переліками дозволів, що видаються в них. Узагальнена інформація з місць на основі даних паспортів має надійти до Держпідприємництва до кінця березня. Ця інформація буде відкритою для громадськості.

Доцільним, на думку фахівців Держпідприємництва, є створення дозвільного центру та введення посади адміністратора на рівні області, як це зроблено на районному рівні. Це дало б змогу залучити до роботи органи влади з більшими можливостями та впливом і сприяло встановленню тіснішого контакту між областю та районом. Також це дозволить залучити ті органи влади, що взагалі не беруть участі в роботі дозвільних центрів.

Вдосконалення законодавства

Досвід впровадження Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" засвідчив потребу внести до нього зміни, про які говорять і фахівці дозвільної системи, і представники підприємницької громадськості. В першу чергу необхідно уточнити термінологію.

Нерідко поняття "документ дозвільного характеру" досить вільно трактується органами влади. Тим часом в центрі і на місцях видаються десятки видів документів і рішень, у назвах яких слова "дозвіл" немає, але які, по суті, є дозволами. Комітет працює над узгодженням питань щодо тих документів, які не є дозволами, але тлумачаться як дозвільні. Наприклад, транспортування небезпечних чи великогабаритних вантажів здійснювалося за "дозволом" МВС. Проте, по суті, цей документ був лише узгодженням маршруту. Також в законопроекті уточнюється поняття "дозвільного центру".

- дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування;
- дозвіл на розміщення малих архітектурних форм;
- висновок санітарно-гігієнічної експертизи;
- дозвіл від пожежного нагляду на початок роботи підприємств та оренду приміщень;
- попереднє погодження місця розташування об’єкту нового будівництва, його реконструкцію або розширення існуючого об’єкту;
- погодження проекту відведення земельних ділянок;
- дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;
- висновок державної екологічної експертизи тощо.

Заплановані зміни до ст.6 Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" стосуються створення загальнодержавного реєстру дозвільних документів. Реєстр документів дозвільного характеру має стати єдиною автоматизованою загальнодержавною системою збирання, накопичення, захисту, обліку та надання відомостей про видачу чи переоформлення документів дозвільного характеру, видачу дублікатів цих документів або про відмову у їх видачі чи про їх анулювання.

На впорядкування дозвільної системи спрямована робота із законодавчого закріплення переліку дозволів, що сприятиме припиненню всіх дискусій стосовно легітимності того чи іншого дозвільного документу. Комітет розробив законопроект "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", який після погоджень до 1 квітня має бути поданий на розгляд Уряду. Цей законопроект встановлює вичерпний перелік чинних дозволів.

У травні минулого року Комітет затвердив порядок проведення перевірок дозвільних органів. Протягом другого півріччя 2006 року спеціалістами Держпідприємництва зафіксовано близько сотні порушень дозвільного законодавства (здебільшого технічного характеру) з боку посадових осіб дозвільних органів. Разом із тим, вже зафіксовано 2 порушення, за які передбачена відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні порушення.

Найбільш характерні порушення вимог законодавства про дозвільну систему з моменту впровадження Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", які були виявлені Держпідприємництвом України під час перевірок дозвільних органів (у томі числі дозвільних центрів) та адміністраторів

1. Порушення строків прийняття дозвільним органом рішення про видачу документа дозвільного характеру.
2. Видаються документи дозвільного характеру, видача яких прямо не встановлена законами України.
3. Порушується принцип організаційної єдності.
4. Не ведеться і не формується реєстр документів дозвільного характеру.
5. Порушення адміністраторами вимог законодавства при формуванні дозвільних справ (в окремих випадках дозвільні справи взагалі не формуються).
6. Не надається інформація для оприлюднення в мережі Інтернет.
7. Адміністратори не мають робочих місць, оргтехніки тощо.
8. Не виділяються окремі приміщення для дозвільного офісу.
9. Дозвільний центр не працює у часи, визначені графіком роботи.
10. Місцевими дозвільними органами не надається у триденний строк інформація про перелік та порядок видачі документів дозвільного характеру.
11. Неповідомлення дозвільним органом суб’єкта господарювання про прийняття рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру.
12. Дозвільними органами не приймаються рішення про видачу або про відмову у видачі документів дозвільного характеру.
13. Дозвільними органами вимагаються документи, не передбачені чинним законодавством, і навпаки – приймається не повний комплект документів.
14. За видачу документів дозвільного характеру стягується плата, що перевищує розміри, встановлені чинним законодавством.

Незважаючи на всі труднощі, робота дозвільної система вдосконалюється. Центральні й місцеві органи влади мають докласти усіх зусиль для того, щоб досягти в цій сфері якомога більшої ефективності та передбачуваності, зробити її максимально зручною й прозорою для підприємців. Держпідприємництво, зі свого боку, й надалі системно та послідовно працюватиме для вироблення нових підходів до дозвільної системи та аналізу практики їх застосування.

http://news.liga.net/articles/print-NA070041.html

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *