Метою економічних реформ в Україні є досягнення такого рівня ефективності, що забезпечив би високу якість життя населення та гідну участь держави у світовому економічному співтоваристві. Важливою умовою досягнення цього є чітке функціонування малого підприємництва у країні, адже саме воно сприяє формуванню конкурентного середовища, встановленню ринкової рівноваги.

 У країнах Центральної та Східної Європи малий та середній бізнес створили передумови для швидкого росту середнього класу, який є основою демократичного громадянського суспільства. В Україні до цього часу переважає двополюсна модель (з досить тонким прошарком середнього класу), що є однією з причин повільного розвитку демократії та джерелом деструктивного впливу на стабільність трансформаційних процесів в Україні.

Ці та інші питання, а також проблеми, з якими стикаються сьогодні підприємці в Україні, перспективи вітчизняного малого та середнього бізнесу у 2007 році обговорювали днями фахівці з економіки, менеджменту, політології, урядовці та законодавці, представники бізнесу на Другій міждисциплінарній конференції „Бар’єри та можливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні”, організаторами якої виступили Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва і Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні.

Виступаючи з доповіддю щодо напрямків реформування та удосконалення державної політики в сфері підприємництва, заступник голови Держпідприємництва Геннадій Білоус зокрема зазначив, що мале підприємництво в Україні вже пройшло свій період становлення. Очікується, що до кінця нинішнього – початку наступного року в сфері малого бізнесу працюватиме приблизно 5,5 млн. осіб, а це четверта частина працездатного населення, яке працює в економіці України. Основні вектори державної політики у сфері підприємницької діяльності, за словами Геннадія Білоуса,  – це продовження регуляторної політики, впровадження вдосконалення дозвільної системи, спрощена система оподаткування, реалізація цілої низки регіональних та національних програм, а також міжнародне співробітництво із залученням іноземних коштів.

Що зроблено останнім часом? За останні два роки у сфері підприємництва відбулося чимало законодавчих змін. Прийнято і введено в дію закони „Про засади державної регуляторної політики”, „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, „Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності”. Уже пройшов перше читання законопроект „Про основні засади державного контролю за господарською діяльністю в Україні”. Ці чотири закони, вважають у Держпідприємництві, по-суті, довершать загальну архітектуру вітчизняного законодавства в сфері підприємницької діяльності і наблизять Україну до загальноприйнятих у розвинутих європейських країнах правил гри у взаємовідносинах влади і бізнесу.

Що стосується регуляторної політики, то сьогодні в проекті Програми діяльності Уряду, в проекті Стратегії економічного і соціального розвитку України поглиблення регуляторної реформи визначене одним з головних державних пріоритетів. Згаданий закон „Про засади державної регуляторної політики” діє трохи більше двох років, але вже помітний суттєвий прогрес: якщо торік лише близько 50% регуляторних актів були доступними для громадського обговорення, то сьогодні вже оприлюднюється близько 92% проектів регуляторних актів. Нині Уряд, зокрема й Держпідприємництво, працює вже більше над якістю регуляторних актів, а також над чіткістю їх виконання, а не над тим, щоби процес їх прийняття був прозорий та підконтрольний громадськості.

Другим важливим питанням є процес реєстрації. Сьогодні створено єдиний реєстр суб’єктів підприємницької діяльності, працює впорядкована система реєстрації підприємців. Свідченням очевидного прогресу в цій сфері є той факт, що Радою директорів Європейського бізнес-реєстру нещодавно прийнято рішення включити сегмент українського підприємництва до згаданого бізнес-реєстру. При цьому Україна стане першою країною – не членом ЄС, – що ввійде до цього реєстру.

Наступний крок – впорядкування дозвільної системи – дає можливість підприємцям розраховувати наперед, які дозволи їм слід отримати для ведення свого бізнесу, і ніхто не має права вимагати жодного непередбаченого законом документу про дозвіл. Аналітичні дослідження свідчать, що в 3 рази скорочено термін видачі дозвільних документів і вдвічі зменшилися витрати підприємців на отримання необхідних дозволів. Зрозуміло, що відповідно скоротилися витрати і на реєстрацію бізнесу. Відповідно до досліджень Світового Банку, Україна піднялася на 4 пункти за рахунок спрощення процедури ведення бізнесу, проте за умовами ведення бізнесу Україна все ще займає 128 місце серед країн світу.

У країнах з розвинутою економікою на підтримку малого та середнього бізнесу виділяється 2-3% від видаткової частини бюджету. В цьому плані Україні є куди рости, адже у нас ця цифра не сягає навіть одного відсотка. Але тішить те, – зазначив заступник голови Держпідприємництва, – що Уряду вдалося знайти можливість виділити хоч якісь додаткові кошти, а саме, – 1,8 млн. гривень – на фінансування Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, а також 27 млн. гривень на відшкодування підприємцям частини відсоткових ставок за отримані підприємцями кредити.

Насамкінець Геннадій Білоус зупинився на питаннях міжнародного співробітництва, спрямованого на підтримку розвитку малого та середнього бізнесу. У цьому напрямі урядовці бачать широке поле для діяльності. Адже  сьогодні лише кожне десяте мале підприємство за рівнем організації праці відповідає нормам, що прийняті в країнах Західної Європи. Відтак перспективи вступу України до СОТ та ЄС неминуче поставлять перед нашим підприємництвом цілу низку проблем. Шукати шляхи до їх вирішення фахівці Держпідприємництва вважають за необхідне вже сьогодні.

 http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=57836598