Погляд на проект Закону України про місцеві податки і збори

          Незважаючи на численні заяви парламентарів та урядовців щодо прийняття найближчим часом Податкового кодексу України, окремі питання податкової системи досі намагаються врегулювати окремими нормативно-правовими актами.  Однією з таких спроб є внесення народними депутатами на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України “Про місцеві податки і збори”.Треба зазначити, що місцеві податки і збори справляються відповідно до  Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 “Про місцеві податки і збори” (далі – Декрет) та Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”.

За період з 1993 року по даний час податкове законодавство постійно вдосконалювалося. Проте, місцеві податки і збори практично залишилися осторонь і справляються до місцевих бюджетів за правилами, встановленими більше 12-ти років назад. Ці правила не відповідають вимогам сьогодення. Практично кожною радою (більше 11-ти тисяч) прийнято відповідне рішення про встановлення місцевих податків і зборів. Основний Закон України надав право органу місцевого самоврядування встановлювати місцеві податки і збори, які є обов’язковим до виконання.

Разом з тим, аналіз рішень органів місцевого самоврядування свідчить про їх недосконалість. Прийняті рішення, як правило не передбачають чіткої регламентації питань порядку обчислення і сплати до місцевих бюджетів місцевих податків і зборів, деякі не відповідають чинному законодавству, тощо. Все це спричиняє труднощі при адмініструванні місцевих податків і зборів, що не дає можливості створити у державі єдину систему по справлянню місцевих податків і зборів.

До місцевих податків і зборів належать такі, що не відіграють істотної ролі у наповненні місцевих бюджетів і водночас їх справляння суб’єктами господарювання призводить до невиправданих витрат у зв’язку із обов’язковістю систематичного подання податкових звітів до органів державної податкової служби та сплати незначних сум до бюджетів.

Окремі місцеві податки і збори передбачають фіксовану ставку оподаткування, яка є символічною і не індексувалася жодного разу.

Органи місцевого самоврядування продовжують практикувати прийняття рішень, згідно з якими впроваджуються різні платежі для суб’єктів господарювання за право здійснювати господарську діяльність на відповідній адміністративно-територіальній одиниці. Кошти від цих платежів не завжди в повній мірі зараховуються до місцевих бюджетів.

Чинне законодавство про місцеві податки і збори не забезпечує надійними джерелами фінансування місцеві бюджети.

У зв’язку з цим зазначеним проектом Закону про місцеві податки і збори (далі - законопроект) пропонується забезпечення єдиного підходу по встановленню радами місцевих податків і зборів, чіткої реалізації податкового законодавства і відповідних рішень, що приймаються на місцях, скасування усіх рішень органів місцевого самоврядування, згідно яких запроваджено інші платежі, які не зараховуються до місцевих бюджетів, запровадження таких місцевих податків і зборів, які були би реальними до сплати, що надасть можливість отримання додаткових надходжень до місцевих бюджетів.

Зазначеним законопроектом передбачено скасування наступних видів податків:

1)      збір за участь у бігах на іподромі;

2)      збір за виграш на бігах на іподромі;

3)      збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

4)      збір за видачу ордера на квартиру;

5)      збір  за право проведення кіно- і телезйомок;

6)      збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.

Надходження до бюджетів  від перелічених зборів у 2005 році становили біля 500 тис. грн. або 0,8 відсотка від загальних надходжень (598,2 млн. грн.).

Залишити у переліку місцевих податків і зборів пропонується:

1)            комунальний податок;

2)            збір за використання місцевої символіки (надавши цьому збору статус податку);

3)            рекламний податок (надавши цьому податку статус збору);

4)            збір за розміщення об’єктів торгівлі;

5)            збір з власників собак.

Надходження до бюджетів від перелічених зборів і податку у 2005 році становили біля 230 млн. грн. або більше 38 відсотків від загальних надходжень.

На заміну ринкового збору і збору за паркову автотранспорту пропонується встановити два податки з одночасною зміною принципів оподаткування:

1)            податок за спеціально відведені місця для ринку;

2)            податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів.

Включити до переліку місцевих податків: податок на нерухоме майно і виключити податок на майно (нерухомість) із переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), установлених Законом України “Про систему оподаткування”.

На заміну курортного збору та збору на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим, що справляються лише в курортній місцевості ввести туристичний збір, який може справлятися на всій території України.

Ввести два нові збори:

1)            збори з надання  послуг і грального бізнесу;

2)            будівельний збір.

Таким чином, з урахуванням не скасованих, тих що змінюються та нових пропонується встановлення п’яти місцевих податків і п’яти зборів:

1)            комунальний податок;

2)            податок за використання місцевої символіки;

3)            податок за спеціально відведені місця для ринку;

4)            податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів;

5)            податок на майно;

6)            рекламний збiр;

7)            туристичний збір;

8)            збори з торгової дiяльностi та сфери послуг і грального бізнесу;

9)            будівельний збір;

10)         збір з власників собак.

При цьому, не обов’язковими до встановлення радами пропонується  встановити податок за використання місцевої символіки, збори з торгової дiяльностi, сфери послуг (крім грального бізнесу), туристичного, будівельного зборів та збору з власників собак.

Кожен з цих податків має свої особливості, тому вимагає більш детального окремого розгляду.

Комунальний податок

За період дії Декрету цей податок себе виправдав, є необтяжливим для суб’єктів господарювання, оскільки ставка становить 1,70 грн. на одного працюючого. За 2005 рік надходження до бюджетів від цього податку становили 25,6 % (майже 153 млн.грн.) від загальних надходжень (598,2 млн.грн.).

Тому законопроектом пропонується залишити у переліку місцевих податків комунальний податок з незначною зміною ставки цього податку.

Разом з тим, необхідно вдосконалити принципи адміністрування податку. На даний момент Декрет не передбачає визначення чіткої бази оподаткування, що спонукало ради визначати її самостійно.

Аналіз рішень та справляння податку свідчить, що у переважній більшості база оподаткування встановлена, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників. Це статистичний показник, за який звітуються суб’єкти господарювання органам статистики згідно із встановленим порядком.

Оскільки цей досвід є оптимальним, пропонується визначати базу оподаткування саме за таким показником.

На даний момент розрахунки подаються щомісячно або щокварталу. Це є обтяжливим і невиправданим для платника податку і податкового органу. З метою спрощення процедури подання податкових розрахунків пропонується подавати розрахунки до податкових органів один раз на рік. При цьому, встановити сплату податку до бюджету щомісячними авансовими внесками.

Сума нарахованого податку включається до складу валових витрат платника податку на прибуток.

Прогнозована річна сума надходжень у разі прийняття закону становитиме на рівні існуючих надходжень  - більше 153 млн. грн.

Податок за використання місцевої символіки

Пропонується збір за право використання місцевої символіки залишити у переліку місцевих податків і зборів з одночасною заміною цього збору на податок, оскільки за своєю суттю у запропонованій редакції відповідає статусу податку.

На відміну від Декрету, пропонується зробити цей податок не обов’язковим до встановлення, оскільки на даний момент збір встановлено у 22-х областях. Згідно з Декретом збір сплачується, виходячи з вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки. До таких платників належать, наприклад, виробники горілчаної продукції, зокрема виробник горілки “Хортиця”, (використовує символіку у назві, що встановлена Запорізькою міською радою), виробник пива “Оболонь” (використовує символіку у назві, що встановлена Київською міською радою).

 За 2005 рік надходження до бюджетів від збору становили 2,3 % (майже
14 млн. грн.) від загальних надходжень (598,2 млн. грн.). Основна причина замалих надходжень – відсутність на законодавчому рівні чітких норм щодо оподаткування збору.

У першу чергу потребує чітке визначення бази оподаткування.

Згідно із Декретом база оподаткування визначається, виходячи з вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки. Застосування на практиці термінології “вартість  виробленої продукції” трактується по-різному, - чи то готова продукція на складі, чи то реалізована. Як правило, податкові органи вважають, що оподатковувати необхідно готову продукцію на складі.

У зв’язку з цим, законопроектом пропонується встанови базу оподаткування, виходячи з доходу, отриманого від продажу продукції, робіт, послуг з використанням символіки. Оскільки база оподаткування дещо зменшиться, пропонується збільшити ставку з 0,1 відсотка до 0,5.

На сьогодні немає чіткої законодавчої норми щодо встановлення органами місцевого самоврядування символіки. Це призводить до різного трактування щодо справляння податку. Відповідно до пункту 49 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” сільські, селищні, міські ради затверджують відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади. Однак відповідного закону до цього часу не прийнято. Разом з тим, ради на даний час самостійно встановлюють місцеву символіку. У зв’язку з цим, пропонується закріпити за радами право самостійно установлювати зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади та внести відповідні зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування”. Це надасть можливість при встановленні податку уникнути розбіжності щодо оподаткування символікою.

Прогнозована річна сума надходжень у разі прийняття закону становитиме більше 49 млн. грн.

Податок за спеціально відведені місця на ринку

Пропонується на заміну ринковому збору встановити податок за спеціально відведені місця на ринку з одночасною зміною принципів оподаткування.

Ринковий збір є одним із найвагоміших місцевих зборів у доходах місцевих бюджетів. За 2004 рік надходження до бюджетів від цього збору становили 57,5 % (майже 320 млн. грн.) при загальних надходженнях (555,5 млн. грн.), за 2005 рік надійшло 345,9 млн. грн. при загальних надходженнях – 598,2 млн. грн. та незмінних ставках і базі оподаткування.

Однак, адміністрування збору є невиправдано ускладненим, оскільки згідно з Указом податкові органи мають право на проведення  щоденних перевірок ринків, що неприпустимо.

Крім цього, збір сплачується торговцями за займане місце на ринку щоденно готівкою контролеру ринку. Адміністрація ринку сплачує збір до бюджету  залежно від прийнятого рішення органу місцевого самоврядування  - один раз на місяць або квартал. Зарахування податків до бюджетів у такий спосіб є неприпустимим, оскільки практично неможливо установити повноту сплати збору до бюджетів.

У зв’язку з цим, законопроектом пропонується кардинально змінити оподаткування торгових місць на ринку, встановивши податок за спеціально відведені місця на ринку. Платником податку має бути ринок, який згідно з рішенням органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади отримав земельну ділянку для здійснення торгівлі на ринку та надає місця торгівлі у користування іншим особам, які здійснюють торгівлю. Базою оподаткування податком пропонується установити  кількість торгових місць на ринку.  За кожне торгове місце встановити диференційовану ставку залежно від виду продукції, яка реалізується на торговому місці та сфери діяльності продажу (оптова, роздрібна, опотово-роздрібна). Запропонований розмір ставки становить від 0,3 мінімальної заробітної плати для здійснення роздрібної торгівлі сільськогосподарською продукцією (1,05 грн.) до 10 відсотків мінімальної заробітної плати для здійснення торгівлі транспортними засобами (35 грн.). За здійснення оптової і оптово-роздрібної торгівлі встановлюється коефіцієнт 3 і 2 відповідно.

Для порівняння: згідно з Декретом на даний момент ставка становить 20 відсотків  мінімальної заробітної плати для громадян (70 грн.) і трьох мінімальних заробітних  плат  для  юридичних  осіб (1050 грн.); згідно з Указом  -  від  0,05  до   0,15 неоподатковуваного  мінімуму  доходів громадян для фізичних осіб (0,85 – 2,55 грн.) і від 0,2 до 2  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  для юридичних осіб (3,40 – 34 грн.). Рішеннями рад про встановлення ринкового збору у переважній більшості встановлено ставку згідно з Указом.

При цьому, пропонується враховувати коефіцієнт заповнюваності ринків та робочі дні ринку (на території сільських і селищних рад ринки, як правило, працюють 1-2 дні на тиждень). Право на визначення такого коефіцієнту пропонується надати органу місцевого самоврядування.

Отже, запропоновані законопроектом ставки суттєво не відрізняються від ставок, установлених Указом. 

Для переходу на нову систему оподаткування ринків пропонується використовувати за основу проектну документацію, яку узгоджують ринки з  місцевим органом самоврядування або виконавчої влади згідно з Правилами торгівлі на ринках. Такі правила затверджені спільним наказом Мінекономіки, Міністерства внутрішніх справ, ДПА, Держстандарту №57/188/84/105 від 26.02.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за № 288/6576 “Про затвердження Правил торгівлі на ринках”. Проте, ці правила носять рекомендаційний характер, що дає підстави для ринків чітко не дотримуватися цих правил.

Тому назріла необхідність забезпечити функціонування ринків в Україні на законодавчому рівні.

 Для виходу з цієї ситуації законопроектом пропонується доручити Уряду розробити спеціальний закон про функціонування ринків в Україні. До набрання чинності таким законом та з метою справляння податку пропонується перехідними положеннями законопроекту врегулювати окремі питання функціонування ринків, зокрема: зобов’язати суб’єктів господарювання, які будуть створювати нові ринки розроблювати проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торгових місць і об'єктів, їх кількості і розміру; чітко формувати відносини між ринком і торговцями, встановлювати платні послуги з конкретним їх переліком та цінами на такі послуги. Для забезпечення рівних умов щодо реалізації громадянами сільськогосподарської продукції власного виробництва пропонується обмежити плату, яку формуватиме ринок для такої категорії громадян і встановити її не меншу за розмір податку за спеціально відведені місця на ринку, установленого цим Законом, і не більшу двократному розміру цього податку.

Ринки, які функціонуватимуть на дату набрання чинності запропонованим Законом та у яких буде у наявності необхідна документація щодо земельної ділянки, відведеної та отриманої у власність або користування на умовах оренди, а також проектна документація, такий ринок звільнятиметься від обов’язку отримання нової документації щодо земельної ділянки та проектної документації.

 З метою спрощення процедури подання розрахунків податку до податкових органів, пропонується подавати ринком такі розрахунки один раз на рік. При цьому, передбачається сплата податку до бюджету щомісячними авансовими внесками.

 З огляду на прозорість податку прогнозована річна сума надходжень у разі прийняття закону  становитиме  білля 500 млн. грн.

Податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів

Пропонується збір за парковку автотранспорту замінити податком за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів з одночасною зміною принципів оподаткування.

За 2005 рік збору надійшло майже 14 млн. грн. при загальних надходженнях – 598,2 млн. грн., що становить більше 2,3 відсотка.

Загальновідомо, що діяльність, пов’язана з паркуванням транспортних засобів, набула широкого розповсюдження. Разом з тим, статистика надходжень цього збору до бюджетів свідчить про неефективність його справляння. Наприклад, до бюджетів АР Крим у 2004 році надійшло збору 0,6 млн.грн., а до бюджетів Одеської області – більше 3 млн. гривень.  Подібна картина спостерігається і в 2005 році.

На даний момент збір сплачується водіями за місце парковки готівкою паркувальнику. Підприємство, яке організовує парковку зараховує збір до бюджету залежно від прийнятого рішення органу місцевого самоврядування  - один раз на місяць або квартал. Зарахування податків до бюджетів у такий спосіб є неприпустимим, оскільки практично неможливо установити повноту сплати збору до бюджетів.

Практика більшості країн світу свідчить, що плата за паркування транспортних засобів – це один із важливих джерел наповнення місцевих бюджетів.

У зв’язку з цим, законопроектом пропонується кардинально змінити оподаткування місць парковки, встановивши податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів. Платником податку пропонується встановити особу, яка отримає в органі місцевого самоврядування дозвіл за спеціально відведене місце для паркування транспортних засобів. Тим самим надається право радам впорядкувати розміщення місць парковок на їх території. Нарахування і сплату податку здійснювати, виходячи з кількості місць паркування. При нарахуванні податку враховуватиметься кількість робочих днів, впродовж яких буде здійснюватися паркування транспортних засобів, ставок, пільг та  коефіцієнту заповнюваності місць парковки. Право на визначення  такого коефіцієнту пропонується надати органу місцевого самоврядування.  Податкові розрахунки  пропонується подавати до податкових органів один раз на рік. При цьому, встановити сплату податку до бюджету щомісячними авансовими внесками.

Зрозуміло, що встановлення такої бази оподаткування потребуватиме проведення інвентаризації місць парковки.

Разом з тим, в Україні практично відсутні законодавчі норми, якими врегульовувалися б питання парковки.

 У зв’язку з цим, перехідними положеннями законопроекту передбачаються доручити Уряду розробити законопроект щодо функціонування місць парковки в Україні.

До набрання чинності такого закону передбачається встановлення платних послугах на місцях парковки, оскільки на даний момент такі послуги  законодавчо не врегульовані. З метою поступового усунення системи збирання платежів за паркування “водій сплачує на місці паркувальнику” пропонується встановити оплату за паркування через автоматичні пристрої, які розміщуватимуться на місцях парковки, як це застосовується у світовій практиці.

На даний момент в Україні не передбачено відповідальності водія за порушення правил паркування транспортних засобів у спеціально відведених місцях, а також відповідальності за право здійснення діяльності, пов’язаної з паркуванням транспортних засобі, тощо.

Тому пропонується встановити адміністративну відповідальність та одночасно внести відповідні доповнення до Кодексу про адміністративні правопорушення.

 Прогнозована річна сума надходжень у разі прийняття закону становитиме  більше 60 млн. грн.

Податок на майно

Пропонується закріпити цей податок за місцевими бюджетами, у зв’язку з чим із загальнодержавних податків виключається податок на майно (нерухомість).

Разом з тим, введення цього податку потребує розробки окремого закону, який має бути прямої дії, а також одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів. 

Рекламний збір

Законопроектом пропонується на заміну податку з реклами встановити рекламний збір, з одночасним удосконаленням механізму справляння цього збору.

На даний момент склалася ситуація у рекламній діяльності, коли два різних закони передбачають різні норми щодо розміщення зовнішньої реклами.

 Так, статтею 16 Закону України “Про рекламу” встановлено, що стягнення плати за видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами забороняється.

Водночас  статтею 24 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлено інший порядок розміщення реклами, яким дозволяється стягувати плату за право тимчасового використання місць для розташування об’єктів зовнішньої реклами.

У зв’язку з цим, органи місцевого самоврядування або місцеві адміністрації приймають рішення про плату за право тимчасового використання місць для розташування об’єктів зовнішньої реклами, а також плату за послуги організацій, які надають дозвіл на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

Вказані платежі, як правило повністю не зараховуються до місцевих бюджетів.

 З огляду на існування у законах двох різних норм з одного і того самого питання, а також на встановлення рекламного збору пропонується скасувати платежі, які встановлені органами місцевого самоврядування за розміщення зовнішньої реклами і внести відповідні зміни до статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій”.

З іншого боку, норми Декрету в частині визначення платників податку – рекламодавців не узгоджуються з поняттями “рекламодавці”, визначеними Законом України “Про рекламу”, а також не передбачають механізму справляння з рекламодавців через рекламні агентства, що призводить до різного трактування та ускладнення справляння податку.

У зв’язку з цим, для оподаткування збором пропонується використовувати термінологію, встановлену Законом України “Про рекламу”, чітко визначити платників збору та податкових агентів, встановити диференційовані розміри ставок залежно від територіального-адміністративного розміщення реклами (обласного або районного центрів), збільшення розміру ставок з 0,5 відсотків вартості послуг за розміщення реклами до 2 – 5 відсотків вартості наданих рекламних послуг у обласних центрах, мм. Києві та Севастополі та від 1 до 3 відсотків – у інших населених пунктах. Крім цього, передбачається чіткий механізм сплати збору до тих бюджетів де розміщується реклама.

Прогнозована річна сума надходжень у разі прийняття закону становитиме більше 100 млн. грн.

Туристичний збір

На даний момент в Україні справляється курортний збір та збір на розвиток рекреаційного комплексу, який введено  в АР Крим  в порядку експерименту згідно із Законами України про Державний бюджет України на 2003, 2004 і 2005 роки. За даними Міністерства фінансів АР Крим введення збору суттєво збільшило надходження до бюджету з 3,2 млн. грн. у 2003 році до 5,9 млн. грн. у 2005 році. Курортного збору у 2005 році надійшло біля 1 млн. грн. або майже 2 відсотки від загальних надходжень.

На заміну цих двох зборів, які справляються лише в курортних зонах пропонується ввести туристичний збір, який справлятиметься по всій території України у разі його встановлення радою. Також пропонується при встановленні принципів адміністрування туристичного збору врахувати позитивний досвід від введення в порядку  експерименту в АР Крим збору на розвиток рекреаційного комплексу.

Туристичний збір є реальним джерелом наповнення місцевих бюджетів і водночас необтяжливим до сплати.

Ставки збору пропонується установити  для курортних територій -  від 1 до 3 відсотка від розміру мінімальної заробітної (3,50 – 10,50 грн.) та інших територій -  від 0,5 до 1 відсотка (1,75 – 3,50 грн.).

Для порівняння: згідно з Декретом ставка курортного збору становить 1,70 грн. на одного відпочиваючого, ставка  збору на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим – 5 гривень.

Збір сплачуватиметься громадянами України, іноземними громадянами, а також особами без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці з оздоровчими, лікувальними цілями, а також з пізнавальною, професійно-діловою та іншими цілями, що реалізуються у процесі подорожі один раз за весь період перебування.  Запропоновано звільняти окремі категорії громадян від сплати збору.

З урахуванням надходжень від збору на розвиток рекреаційного комплексу введеного в порядку експерименту в АР Крим та курортного збору прогнозована річна сума туристичного збору може становити більше 7 млн. грн.

Збори з торгової дiяльностi, сфери послуг і грального бізнесу

Згідно з Декретом справляється щорічний збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.

Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”  внесено зміни до Декрету і встановлено одноразову сплату цього збору. Надходження від збору у 2005 році становили 33,2 млн. грн. або більше 5 відсотків від загальних надходжень.

Законопроектом пропонується залишити такий збір, який може встановлюватися радами за їх згодою (за винятком грального бізнесу), а також залишити одноразову сплату.

Цей збір має на меті впорядкування розміщення об’єктів торгівлі, сфери послуг, у тому числі з грального бізнесу шляхом прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо розміщення на його території таких об’єктів.

У зв’язку з цим, пропонується залучити до оподаткування суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність не лише у сфері торгівлі, а й у сфері послуг та грального бізнесу. Сплачувати збір необхідно буде за розміщення об’єктів, які побудовані після набрання чинності цього Закону. Водночас необхідно закріпити за органами місцевого самоврядування законодавче право щодо прийняття рішень про надання дозволу на розміщення на їх території об’єктів торгівлі, сфери послуг і грального бізнесу та внести відповідні доповнення до Закону України “Про місцеве самоврядування”.

З урахуванням надходжень від збору за розміщення об’єктів торгівлі прогнозована річна сума надходжень від збору з торгової дiяльностi, сфери послуг і грального бізнесу становитиме більше 34 млн. грн.

Будiвельний збiр

Пропонується запровадити новий місцевий збір, який може встановлюватися радами за їх згодою.

Запровадження такого збору спонукав стрімкий розвиток будівництва.

Разом з тим, цей збір не буде новиною для юридичних і фізичних осіб, які приймають рішення про здійснення будівництва, оскільки такі особи отримують згідно із Законом України “Про забудову і планування територій” дозвіл на будівництво об’єкту містобудування та/або тимчасових споруд. Саме отримання цього дозволу пропонується здійснювати шляхом сплати будівельного збору.

Також згідно із законом, особи, які приймають рішення про здійснення будівництва отримують ще дозвіл на виконання будівельних робіт. До моменту виконання будівельних робіт юридичними і фізичними особами сплачуються  платежі за розроблення  архітектурного планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури, з погодження проектної документації (постанови КМУ від 20.12.99 №2328, наказ Держбуду від 28.02.2005 №43), на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури (постанова КМУ від 30.12.00 №1930 та відповідні рішення рад з цього питання (наприклад, по м. Києву Рішення від 27 лютого 2003 року № 271/431 “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”) тощо. Згідно бюджету м. Києва на 2005 рік плата на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури по м. Києву зараховується до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Згідно із листом Державного Комітету України з будівництва та архітектури від 13.06.2003 № 1/33-481 “Щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2000 р. № 1930” у ряді міст органи виконавчої влади не затверджували відповідних нормативних або методичних документів, а питання залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста вирішується в кожному конкретному випадку на договірній основі, в межах граничного розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12. 2000 р. № 1930. Згідно з цією постановою граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів  з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування,  не може перевищувати 25 відсотків вартості будівництва об'єкта незалежно від його функціонального призначення.

Отже,  юридичні і фізичні особи, які мають наміри здійснювати будівництво сплачують чималі кошти, які не є джерелом наповнення загального фонду місцевих бюджетів.

З метою зменшення тиску на юридичних і фізичних осіб, які мають наміри здійснювати будівництво, встановлення додаткового джерела загального фонду місцевих бюджетів пропонується встановити будівельний збір з одночасним зменшенням розміру плати на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури і внести відповідні зміни до Закону України “Про планування і забудову територій”.

Ставки будівельного збору пропонується диференціювати залежно від населеного пункту та виду будівництва. Наприклад для будівництва об’єктів виробничого i невиробничого призначення на території міст Києва, Севастополя та обласних центрів пропонується ставка від десяти до двадцяти мінімальних заробітних плат за один об'єкт будівництва та/або тимчасової споруди (3500 – 7000 грн.), а на території інших населених пунктів – від п’яти  до десяти мінімальних заробітних плат за один об'єкт будівництва та/або тимчасової споруди (1750 – 3500 грн.);

Визначення прогнозованої суми не проводилося у зв’язку з відсутністю даних щодо прогнозу здійснення будівництва в Україні у наступному році.

Збір з власників собак

Цей збір пропонується залишити у переліку місцевих зборів, який може встановлюватися радами за їх згодою. Цей збір має стати одним із компенсуючих джерел для покриття видатків на утримання в належному стані парків, прибудинкових територій де здійснюється вигул собак.

За 2005 рік збору надійшло майже 300 тис. грн., що становить менше 1 відсотка від загальних надходжень (598,2 млн. грн.). Такий низький рівень надходжень цього збору обумовлюється наявною мізерною ставкою – 1 грн.70 коп. на рік за утримання однієї собаки.

У зв’язку з цим законопроектом передбачається збільшити ставку цього збору і встановити її від 0,5 до 1 відсотка мінімальної заробітної плати за утримання однієї собаки (1,75 – 3,50 грн.), від 1 до 2 відсотків мінімальної заробітної плати за утримання двох собак (3,50 – 7 грн.); від 2 до 3 відсотків мінімальної заробітної плати за утримання трьох і більше собак (7 – 10,50 грн.), а також сплату здійснювати щомісячно.

Пропонується також встановити пільги зі сплати збору, а саме, для громадяни, які утримують собак для службових цілей, для громадян, яким встановлено інвалідність загального захворювання по зору згідно із законом і які утримують собак як поводирів, для одиноких пенсіонерів, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.

Прогнозована річна сума у разі прийняття законопроекту та введення такого збору радами становитиме більше 2 млн. грн.  

Олександр Саєнко

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *