ВГО «Успішна Україна» для ознайомлення подає інформацію, яку нам надали наші партнери ГО «Нова Формація», лідери якої входять до складу Ради підприємців.

ВГО «Успішна Україна» для ознайомлення подає інформацію, яку нам надали наші партнери ГО «Нова Формація», лідери якої входять до складу Ради підприємців.

Ваші пропозиції, які виникнуть у ході ознайомлення з даним матеріалом, надсилайте на нашу адресу info@uspishnaukraina.com.ua

До Ради підприємців України

при Кабінеті Міністрів України

ШАНОВНІ  ЧЛЕНИ  РАДИ!

Згідно домовленостей, досягнутих на засіданні Ради 04.07.2005 р., надаю деякі міркування та пропозиції щодо створення координаційних центрів з питань підтримки та розвитку підприємництва, далі – КЦ (робоча назва можливої майбутньої структури в редакції, що була запропонована мною Президенту України  під час проведення ІІ форуму “Влада і бізнес – партнери” 25.05.2005 р.).

Оскільки,  ініціатором ідеї створення КЦ пройдений довгий шлях в організації бізнесу та правовій підтримці підприємницької діяльності в Україні (більше 15 років), а, отже, власне ідея вистраждана самим життям, оскільки ця ідея обґрунтована та фактично висвітлена в концепції проекту “Рівні можливості для чесного підприємництва в Україні”(інформація про цей проект може бути надана додатково) і вже не перший рік в певній мірі втілюється в конкретні дії Юридичною консалтинговою компанією “Центр Розвитку Бізнесу” та Благодійним фондом підтримки та розвитку підприємництва “ХХІ століття”, оскільки її підтримують численні суб’єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи та громадяни, оскільки (і це мабуть головне), ідея підтримана Главою держави В. А. Ющенком та у формі доручення вже скерована ним до її реалізації, потрібно, на мій погляд, спільними зусиллями шукати шляхи до виконання відповідних заходів.

Щоби визначитися з конкретними кроками на шляху реалізації цієї ідеї доцільно спочатку максимально об’єктивно відповісти на низку запитань, обґрунтувавши висновки, які з’являться, з правової точки зору. Зокрема, окрім необхідності чітко усвідомити та узгодити головні завдання та предмет діяльності КЦ, потрібно також вирішити  питання щодо майбутнього учасника цивільних відносин стосовно:

-          найменування;

-          статусу;

-          організаційно-правової форми;

-          функцій;

-          повноважень та відповідальності (цивільні права і обов’язки);

-          організаційної структури;

-          кадрів;

-          матеріальної бази;

-          джерел та обсягів фінансування;

-          переліку документів, необхідних для початку діяльності;

-          механізму впровадження (план організаційно-практичних заходів, терміни, етапи, виконавці, можливі проміжні варіанти на початковому етапі роботи тощо).

З цією метою, максимально враховуючи думки Голови Ради підприємців України п. Ляпіної К. М., висловлені під час нашої з нею робочої зустрічі 28.06.2005 р., а також численні власні напрацювання (варіанти) шляхів і механізмів створення та організації діяльності КЦ, змушений був ще раз переосмислити цю ідею з ретельним, наскільки це вдалося за останні три-чотири дні, аналізом нормативно-правової бази, зокрема: Положення про Раду підприємців України при КМУ, затвердженого постановою КМУ від 16.02.2000 р. № 315 зі змінами та доповненнями, Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, низки законів, у тому числі тих, що визначають підстави виникнення, здійснення та виконання цивільних прав і обов’язків та правові основи діяльності різних суб’єктів господарювання, особливо суб’єктів зі спеціальним статусом, таких як, наприклад, Антимонопольний комітет України, Державна контрольно-ревізійна служба, некомерційні самоврядні організації – фонди соціального страхування тощо.

Спочатку КЦ вбачались мені (і ця думка була закладена у зверненні до Президента України) такими собі підрозділами з невідомим статусом, що повинні були би функціонувати в структурі Держпідприємництва та його територіальних  органів на місцях, до складу яких би на паритетних і договірних засадах залучались би представники юридичних, аудиторських, консалтингових компаній тощо, і такі підрозділи поєднали би в собі функції координаторів з регуляторних питань та оперативного вирішення конкретних проблемних ситуацій між державою та бізнесом.

 Однак за результатами додаткового аналізу все більше переконуюсь, що такий підхід був поверховий (робота Ради підприємців України при КМУ, громадських колегій та численних робочих груп, створених в органах влади за участі представників СГД фактично дублювалася би КЦ в такому їх статусі та з подібними функціями). Але, віддаючи належне  вищезазначеним громадським формуванням, та на підставі численної інформації, отриманої за останній період Координаційним центром проекту “Рівні можливості для чесного підприємництва в Україні” щодо ефективності їх роботи, змушений констатувати ще раз: дуже актуальним є створення в державі структури, яка б постійно, системно, професійно, а, отже, не на громадських засадах  забезпечувала би ефективне впровадження на місцях рішень нової влади щодо створення найсприятливіших умов для розвитку підприємництва, здійснювала би контроль за виконанням законів та інших нормативних актів органами влади та державними установами всіх рівнів з метою подолання бюрократичного свавілля, незаконних, непрофесійних дій чи бездіяльності чиновників. Іншими словами - КЦ повинен бути підрозділом оперативного реагування щодо вирішення численних проблемних питань і конфліктних ситуацій бізнесу і держави (актуальність функціонування КЦ обумовлена ще і практикою вирішення спорів у судовому порядку, яка на сьогодні існує в Україні – переважно спірні питання вирішуються роками і далеко не за принципом верховенства права). Але звузити діяльність КЦ лише до такого завдання, здається, буде недоцільним: КЦ  повинні стати суб’єктами підтримки та захисту якнайширшого кола інтересів малого та середнього бізнесу, структурою, звернувшись до якої, суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності повинен задовольнити максимум своїх потреб та вирішити будь-яке проблемне питання. Отже, КЦ повинен здійснювати аналітичні функції (без аналізу та правової експертизи ситуацій неможливо здійснювати законні дії щодо розв’язання різних проблемних питань). Окрім того, КЦ повинні забезпечити для підприємців і консультаційну та правову допомогу з усіх існуючих аспектів їх діяльності, стати єдиним і повним джерелом інформації для бізнес-середовища (аж до випуску власних видань), як також стати  координатором з питань залучення інвестицій та кредитування малого та середнього бізнесу (механізми реалізації цих функцій повинні бути розроблені додатково).

Переконаний, що для виконання КЦ такої багатопланової та відповідальної місії потрібно дві передумови:  відповідні повноваження та необхідне фінансування (спробую обґрунтувати можливість та шляхи вирішення цих двох складових, а також зробити деякі висновки щодо позицій, позначених в абзаці 3 цього листа).

Висновок 1. КЦ повинен бути юридичною особою, щоб згідно ст.80 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) мати цивільну правоздатність і дієздатність, бути позивачем та відповідачем в суді тощо, а також бути суб’єктом господарювання, щоби відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) мати сукупність господарських прав та обов’язків, відокремлене майно та нести відповідальність за своїми зобов’язаннями ( у противному разі ця структура ні за що не відповідатиме, як не матиме і потрібних повноважень). Додатково я більше схильний до того, що КЦ має бути юридичною особою публічного права (створюватися на підставі розпорядчого акту Президента чи іншого органу влади та виконувати певні функції держави – ст.81 ЦКУ).

Висновок 2. Щодо організаційно–правової форми КЦ, варто зауважити, що чинне на сьогодні законодавство не встановлює вичерпний перелік  таких форм. Наприклад, ЦКУ передбачає, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та інших формах.  Натомість ГКУ виділяє такі види юридичних осіб, як підприємства, що в свою чергу поділяються на державні та комунальні унітарні, приватні, підприємства колективної власності, господарські товариства та об’єднання підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни). Проаналізувавши особливості всіх відомих організаційно-правових форм за законодавством та практику створення юридичних осіб публічного права, пропоную зупинитися на аналогії з фондами соціального страхування, що створені вищим органом влади, мають відповідні повноваження та визначені джерела фінансування і є некомерційними самоврядними організаціями (звертаю увагу, що аналогія стосується лише організаційно-правової форми – все інше, що стосується фондів соціального страхування заслуговує тільки на перегляд всіх складових їх діяльності).

Висновок 3. Найменування КЦ може бути досить різним, наприклад:

Всеукраїнська служба з питань підтримки та розвитку підприємництва

Всеукраїнська служба захисту інтересів підприємців

Національна агенція з питань регуляторної політики та підприємництва

Всеукраїнська експертно-апеляційна комісія з питань підприємницької діяльності тощо

Мені все ж особисто найбільш імпонує назва Всеукраїнський координаційний центр підтримки та розвитку підприємництва (ВКЦ ПРП), тому що така назва в найбільшій мірі відповідала би призначенню такої структури, тобто її статусу, функціям тощо.

Висновок 4. Організаційна структура КЦ в певній мірі висвітлена вище, але більш детально вбачається наступною:

До структури ВКЦ ПРП з майже дзеркальним відображенням в його територіальних осередках мають входити наступні підрозділи: аналітичний, оперативного реагування, консультаційний, правозахисний, інвестиційний, інформаційний, господарський, служба безпеки та охорони.

Висновок 5. Стосовно функцій та повноважень КЦ деякі  думки були наведені вище, а в повній мірі ці позиції мають бути розроблені додатково, як і питання кадрів та матеріальної бази. Єдине, що варто додати зараз – це те, що для успішного виконання КЦ власної місії його повноваження повинні бути якнайширші, а серед персоналу КЦ повинні працювати висококваліфіковані менеджери та фахівці у галузі права, аудиту, бізнес-консалтингу, аналітики, психології, журналістики тощо, що вже мають практичний досвід роботи в державних органах (наприклад, Держпідприємництва) та недержавних установах, які опікуються проблемами підприємництва (юридичні, консультаційні, експертні, аудиторські компанії, аналітичні центри, спеціалізовані видання тощо).

Висновок 6. Попередні висновки яскраво свідчать про те, що жодним чином не буде досягнуто належного результату без чітко визначеного та усталеного фінансування цього проекту (відповідні кошториси початкового фінансування та річного бюджету КЦ можуть бути розроблені в оперативному порядку). Джерелами фінансування створення та діяльності КЦ можуть бути:

-           кошти Національної програми розвитку підприємництва (потрібно негайно вносити пропозиції до Мінфіну щодо внесення відповідної статті до проекту державного бюджету 2006 року!);

-           зекономлені кошти з фінансування діяльності спеціально уповноваженого з питань підприємництва органу центральної влади (зокрема у звіті Держпідприємництва про витрачання бюджетних коштів у розрізі затверджених бюджетних програм та економічної класифікації видатків за 2004 рік фігурує економія за загальним фондом – 1’690.8 тис. грн., а за спеціальним фондом – 39’041.9 тис. грн. !);

-          гранти міжнародних донорських організацій;

-          цільове фінансування за рахунок добровільних внесків (пожертв) суб’єктів господарської діяльності;

-          обов’язкові відрахування (вважаю, що не є взагалі нереальним, щоби відповідним законом можна було би встановити: СГД повинні відраховувати до КЦ на організацію їх діяльності, наприклад,  1% від власного валового доходу за фінансовий рік із зарахуванням цієї суми до валових витрат підприємства – платника таких відрахувань).

Додатково КЦ можна надати право отримувати доходи від власної господарської (наприклад, видавничої) діяльності в установленому законодавством порядку тощо (переконаний, що кожен із членів Ради може надати інші конструктивні пропозиції щодо можливих джерел фінансування такого проекту, якщо по суті він буде підтриманий Радою).

Висновок 7. Ретельно проаналізувавши Положення про Раду підприємців при КМУ та Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів, на жаль не знайшов можливості створення КЦ, затвердження його засновницьких документів та вирішення інших питань діяльності КЦ постановою чи рішенням КМУ, а тим більше рішенням Ради підприємців.

Тому із реальних варіантів здійснення необхідних юридичних дій вбачається або Указ Президента України або підготовка та прийняття відповідного закону Верховною Радою.

*ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: я свідомий того, що Президент України підтримав пропозицію Держпідприємництва щодо пертворення цього органу в Національну комісію з питань регуляторної політики та підприємництва, і вважаю, що така дія жодним чином не повинна завадити створенню КЦ (це зовсім різні за суттю, функціями та місією суб’єкти).

Усвідомлюючи всю складність такого шляху, все ж продовжував би ним слідувати (у вірності такого вибору ще раз переконався на засіданні робочої групи з прискореного перегляду регуляторних актів Київської міської ради та КМДА, що відбулася 1 липня). Лише одна репліка: як може робоча група із дев’яти високопоставлених чиновників КМДА, переважна більшість яких не має жодного прямого відношення до питань підприємництва, та ще десятка  представників – в основному керівників, різних громадських об’єднань підприємців за 19 днів, включно всі вихідні, провести фахову експертизу більш як 5000 чинних рішень Київської міської ради, більш як 3000 розпоряджень Київської міської державної адміністрації та її головних управлінь, кількасот рішень  Київського міського голови та ще й за трьома критеріями, рекомендованими Держпідприємництва у відповідній методології! Та навіть якщо над цим працюватиме весь апарат КМДА, навіть якщо громадські об’єднання підприємців залучать відповідних юристів та інших фахівців усіх своїх членів (якщо такі фахівці у них є, і чи згодяться вони безоплатно виконати таку колосальну роботу?), за такий строк таку кількість документів можна хіба що по діагоналі прочитати!

Ще в березні цього року під час роботи над проектом Указу Президента щодо лібералізації та державної підтримки підприємницької діяльності на прохання Держпідприємництва я пропонував останньому створювати КЦ для системного і в той же час оперативного, обов’язково із залученням представників СПД на паритетних засадах, але на професійній основі,  вирішення проблемних питань малого та середнього бізнесу (ця пропозиція знайшла своє певне відображення у вищезазначеному Указі в частині створення робочих груп за участі СПД – усвідомлюю, що така пропозиція була не виключно моєю ідеєю), я застерігав щодо непродуманого підходу, коли ще 20.05.2005 р. на засіданні громадської колегії Держпідприємництва протягом кількох хвилин “обговорили” та ухвалили редакцію проекту Указу Президента про забезпечення здійснення державної регуляторної політики, не усвідомлюючи нереальності здійснення заходів за цим Указом хоча б внаслідок відсутності чіткого механізму створення та організації діяльності робочих груп, я передав письмові зауваження та пропозиції Голові Держпідприємництва п. Дашкевичу А. В. з цього приводу, однак результат відомий.

Але я настільки переконаний в тому, що навіть перегляд регуляторних актів (не говорячи про вирішення інших численних проблемних питань підприємництва, що давно повинні бути розв’язаними), потрібно здійснювати постійно, а не в ході певних акцій, системно з продуманим до дрібниць механізмом такого перегляду, силами висококваліфікованих та тих, що добре знають проблеми підприємництва не із ЗМІ, фахівців, а, отже, лише на оплатній договірній основі та у складі відповідно створених для цієї роботи спеціальних установ. 

Тому прошу Вас, шановні члени Ради підприємців України, ознайомитися з цими тезами щодо можливого створення та організації діяльності КЦ та висловити свою думку, а як один із першочергових кроків, що може посприяти прискоренню створення нових умов для розвитку бізнесу в Україні пропоную:

1.                   Здійснити заходи щодо перетворення “гарячої лінії” з проблем підприємництва при КМУ в експертно-аналітичний центр, на прикладі роботи якого перевірити доцільність та ефективність одного з напрямів діяльності майбутнього КЦ (Юридична консалтингова компанія “Центр Розвитку Бізнесу”, що є одним із ініціаторів і виконавців заходів за проектом “Рівні можливості для чесного підприємництва в Україні” могла би одночасно здійснювати правову експертизу певних проблемних питань, які надходять на “гарячу лінію”, з підготовкою належних юридичних висновків для прийняття подальших адекватних рішень Радою підприємців та керівництвом Уряду та супроводжувати хід їх проходження через відповідні органи влади аж до повного виконання доручень прем’єр-міністра).

2.                   Благодійний фонд підтримки та розвитку підприємництва “ХХІ століття”, що теж є одним із ініціаторів та виконавців заходів за проектом “Рівні можливості...”, має майже семирічний досвід роботи із акумуляції коштів та фінансування благодійних програм і окремих проектів із підтримки підприємництва, готовий у повній мірі працювати щодо залучення коштів та їх подальшого спрямування на реалізацію рішень Ради підприємців України (для цього є все необхідне: історія діяльності, досвід, прозорість, матеріальна база, комунікації, необхідний підготовлений персонал, добра воля керівництва, фізичні можливості в часі. А з метою посилення довіри та контролю за діяльністю Фонду можна ввести до складу його статутних керівних та контролюючих органів членів Ради підприємців – це дасть можливість швидко організувати законне залучення та витрачання коштів на всі потреби у виконанні завдань спочатку Ради підприємців України, а потім можливо і нових структур, зокрема КЦ.

З вдячністю та розумінням сприйму будь-які можливі пропозиції чи зауваження з Вашого боку.

Наперед вдячний за те, що Ви знайдете час ознайомитися з чималим текстом цього листа.

Звертайтеся до нас: офіс 202, 313, 325, пров. Артилерійський, 5-В, м. Київ, тел./факс: (044) 456-1347,  е-mail: bdc@optima.com.ua або fund21@optima.com.ua, адреса для листування: а/с 79, м. Київ, 03113

З правдивою повагою до кожного із Вас,

Юрій В. Потійко – президент Юридичної консалтингової компанії “Центр Розвитку Бізнесу” та Благодійного фонду підтримки та розвитку підприємництва “ХХІ століття”, координатор проекту “Рівні можливості для чесного підприємництва в Україні”

Київ, 04/07/2005

  Загальний список

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *