Основні етапи проведення прискореного перегляду нормативно-правових актів

Підставами для проведення центральними органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями прискореного перегляду нормативно-правових актів є вимога статті 1 Указу Президента України від 12.05.2005 року № 779/2005 «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва» здійснити перегляд своїх регуляторних актів та привести їх у відповідність із принципами державної регуляторної політики, а також Доручення Першого Віце-прем’єр-міністра від 30.04.2005 року за № 20722/1/1-05, відповідно до якого необхідно провести моніторинг і скасувати регуляторні акти, що стримують розвиток підприємництва.

1.             Для проведення моніторингу та здіснення перегляду нормативно-правових актів необхідно в кожному органі влади, відповідальному за цю діяльність, створити робочу групу, яка буде здійснювати експертизу нормативно-правових актів на відповідність принципам державної регуляторної політики та готувати відповідні висновки для прийняття остаточного рішення керівництвом цього органу влади (далі – робоча група з перегляду).

2.             Залучити до складу робочої групи з перегляду представників суб’єктів господарювання, об’єднань громадян, які можуть надати експертну допомогу відповідно до галузевої спрямованості регулювань. На підтримку курсу, проголошеного Президентом України, щодо залучення громадськості в процес прийняття рішень органами влади пропонована кількість громадськості у складі робочої групи з перегляду повинна становити не менш як половини від загального складу цієї робочої групи.

3.             Відповідному органу влади необхідно забезпечити робочу групу з перегляду повним переліком існуючих, чинних нормативно-правових актів, які були видані цим органом влади, а також за вимогою робочої групи з перегляду забезпечити текстами та необхідними, пов’язаними з цим актом документами, якщо такі відсутні у вільному доступі членів робочої групи.

4.             Робочій групі з перегляду необхідно здійснити експертизу кожного нормативно-правового акта згідно з наданим переліком (методологія здійснення експертизи наводиться нижче) та підготувати експертні висновки обсягом не більш як на одну сторінку щодо кожного нормативно-правового акта органу влади.

5.             Робоча група з перегляду повинна сформувати три переліки нормативно-правових актів: 1) нормативно-правові акти, які підлягають негайному скасуванню; 2) нормативно-правові акти, які відповідають принципам державної регуляторної політики; 3) нормативно-правові акти, в які необхідно вносити зміни та доповнення.

6.             Після проведеної експертизи робоча група з перегляду передає переліки нормативно-правових актів, зазначені в пункті 5, разом з експертними висновками керівнику відповідного органу влади.

7.             Керівник органу влади дає доручення відповідному структурному підрозділу на підготовку проектів регулювань з метою скасування нормативно-правових актів відповідно до переліку 1 з подальшим їх прийняттям.

8.             Керівник органу влади дає доручення відповідним структурним підрозділам на підготовку проектів регулювань відповідно до переліку 3 з подальшим забезпеченням проходження цих проектів нормативно-правових актів згідно з процедурами, визначеними Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

9.             Відповідним органом влади надсилається на адресу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва лист за підписом керівника органу влади з доданими до нього переліками нормативно-правових актів, зазначених в пункті 5, разом з експертними висновками.

10.         Відповідним органом влади надсилається узагальнена інформація на адресу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва із зазначенням інформації про скасовані нормативно-правові акти відповідно до пункту 7, а також про розроблені проекти нормативно-правових актів відповідно до пункту 8.

Методологія проведення експертизи нормативно-правових актів робочою групою з перегляду

Основною підставою для проведення багатосторонньої фахової експертизи нормативно-правових актів є забезпечення участі громадськості в здійсненні такої експертизи, а також забезпечення робочої групи з перегляду найповнішою інформацією щодо кожного нормативно-правового акта.

Експертиза нормативно-правових актів здійснюється на:

1)      відповідність вимогам актів вищої юридичної сили, а також компетенції відповідного органу влади;

2)      економічну доцільність та обґрунтованість існування нормативно-правового акта;

3)      економічну ефективність для суб’єктів господарювання, а також прозорість вимог нормативно-правового акта.

Для полегшення в роботі робочої групи з перегляду рекомендується поверхово проаналізувати перелік наданих органом влади нормативно-правових актів та розбити їх на блоки. Блоки нормативно-правових актів можуть складатись за принципами: а) галузевої чи підгалузевої спрямованості або б) спрямування на регулювання певного виду діяльності (виробництва або реалізації певного товару, надання певної послуги тощо) або в) адміністрування господарської діяльності цим органом влади (видача певних документів дозвільного характеру, вимоги до звітності тощо). Робоча група з перегляду самостійно вирішує, які блоки нормативно-правових актів підлягають першочерговому перегляду, на підставі рейтингу проблемності для суб’єктів господарювання (найбільш проблемні для виконання суб’єктами господарювання нормативно-правові акти підлягають першочерговому перегляду). Робоча група з перегляду до розбивки на блоки нормативно-правових актів може визначити певні нормативно-правові акти, які будуть підлягати першочерговому перегляду, якщо у її членів наявна інформація щодо назви такого нормативно-правового акта та невідповідності його вищезазначеним критеріям.

Відповідність вимогам актів вищої юридичної сили, а також компетенції відповідного органу влади

Відповідність першому критерію, за яким аналізується нормативно-правовий акт, повинен полягати в проведенні аналізу юридичної сили акта(ів) (чинний чи нечинний), на підставі якого(яких) видавався нормативно-правовий акт органу влади.

Наступним аналізується компетенція органу влади з видачі цього нормативно-правового акта, яка закріплена у відповідних актах законодавства на сьогоднішній день (прийнятий в межах повноважень або поза межами наданих органу влади повноважень).

Після цього нормативно-правовий акт аналізується на виявлення норм, які суперечать або не узгоджуються з нормами актів вищої юридичної сили (існують чи не існують, якщо існують, то яким саме нормам і яких актів законодавства суперечить чи не узгоджується).

Наступним з’ясовується проміжок часу, на який був виданий нормативно-правовий акт (цьому аналізу не підлягають нормативно-правові акти, дія яких не обмежена часом). Тобто необхідно співставити строк дії нормативно-правового акта, зазначений в ньому, з датою здійснення аналізу.

Останнім етапом аналізу є наявність інформації про офіційне оприлюднення нормативно-правового акта згідно з вимогами статті 57 Конституції України (офіційно оприлюднювався чи ні).

Негативна відповідь в процесі проходження одного з будь-яких етапів аналізу є підставою для внесення нормативно-правового акта до переліку «Нормативно-правові акти, які підлягають негайному скасуванню». В зв’язку з існуванням вищенаведеної підстави експертиза на відповідність нормативно-правового акта другому та третьому критерію не проводиться.

Економічна доцільність та обґрунтованість існування нормативно-правового акта

Аналіз нормативно-правового акта на відповідність другому критерію починається з виявлення наявності аналізу регуляторного впливу до цього нормативно-правового акта (тільки за умови якщо нормативно-правовий акт розроблявся і був прийнятий після набрання чинності Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та є відповідно до статті 1 цього Закону регуляторним актом). Відсутність аналізу регуляторного впливу до нормативно-правового акта, який був розроблений і прийнятий після набрання чинності Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та є регуляторним актом, є підставою для внесення такого нормативно-правового акта до переліку «Нормативно-правові акти, які підлягають негайному скасуванню».

Наступним етапом є аналіз досягнення мети прийняття цього нормативно-правового акта. Основними питаннями під час цього аналізу є відповіді на питання: Чи розв’язана проблема, яку необхідно було вирішити за допомогою нормативно-правового акта? (якщо проблема розв’язана, то необхідно зазначити чи може ця проблема знову виникнути, якщо нормативно-правовий акт буде скасований) Чи потребує вирішення проблеми зміни норм нормативно-правового акта і яких саме? Які вигоди отримує держава від існування нормативно-правового акта? (відповідь на це питання повинна бути сформульована саме у розрізі держави, а не органу влади) Які категорії суб’єктів правовідносин, які регулюються цим нормативно-правовим актом, несуть витрати від дії цього акта і які саме? (до суб’єктів правовідносин рекомендується віднести три загальні категорії: держава, суб’єкти господарювання, населення) Чи виникли додаткові проблеми під час існування нормативно-правового акта?

Для нормативно-правових актів, до яких був розроблений аналіз регуляторного впливу, відповіді на ці питання співставляються з інформацією та даними, наведеними в аналізі регуляторного впливу.

Згідно з відповідями на ці питання нормативно-правовий акт може бути відразу віднесений до переліку «Нормативно-правові акти, які підлягають негайному скасуванню», після чого експертиза на відповідність нормативно-правового акта третьому критерію не проводиться, або до переліку «Нормативно-правові акти, в які необхідно вносити зміни та доповнення» з визначенням норм, в які необхідно внести зміни, та суть пропонованих змін та доповнень (при цьому, якщо нормативно-правовий акт, який пропонується внести в перелік «Нормативно-правові акти, в які необхідно вносити зміни та доповнення», не буде відповідати третьому критерію, то він підлягає включенню до переліку «Нормативно-правові акти, які підлягають негайному скасуванню»).

Економічна ефективність для суб’єктів господарювання, а також прозорість вимог нормативно-правового акта

Аналізу на відповідність третьому критерію підлягають нормативно-правові акти, які на цей момент ще не включені в жодний перелік або вже включені в перелік «Нормативно-правові акти, в які необхідно вносити зміни та доповнення».

Основним джерелом проведення експертизи за третім критерієм є думка представників  суб’єктів господарювання та об’єднань громадян, включених в робочу групу з перегляду, та залучених незалежних експертів (за наявності).

Представники громадськості наводять аналіз складу та розміру витрат (як грошових, так і часових) при здійсненні господарської діяльності, які виникають внаслідок дії цього нормативно-правового акта (за наявності таких обґрунтованих витрат). При цьому, якщо розмір витрат може бути знівельований внесенням певної зміни до норми цього акта, то в експертному висновку зазначається необхідність такої зміни. Якщо зменшення розміру витрат суб’єктів господарювання не є можливим за рахунок внесення відповідних змін, то такий нормативно-правовий акт підлягає внесенню до переліку «Нормативно-правові акти, які підлягають негайному скасуванню».

Останнім етапом експертизи нормативно-правового акта є його аналіз на прозорість норм. Членами робочої групи визначаються норми, які є частково або повністю незрозумілими для пересічного громадянина. Також наводяться норми, які можна неоднозначно трактувати в процесі застосування нормативно-правового акта і які можуть бути по різному інтерпретовані як органом влади, так і суб’єктами господарювання, що може потягнути корупційні діяння з боку посадових осіб органу влади.

У разі невідповідності нормативно-правового акта третьому критерію, він вноситься до переліку «Нормативно-правові акти, які підлягають негайному скасуванню». Нормативно-правовий акт, який не відповідає третьому критерію, може бути внесений до переліку  «Нормативно-правові акти, в які необхідно вносити зміни та доповнення» тільки за умови, якщо робочою групою з перегляду будуть запропоновані зміни та доповнення до такого акта, які позитивно вплинуть на його економічну ефективність для суб’єктів господарювання, а також будуть усунуті непрозорість та неоднозначність трактування норм нормативно-правового акта.

Додаткові рекомендації

В перелік «Нормативно-правові акти, які відповідають принципам державної регуляторної політики» вносяться тільки нормативно-правові акти, які відповідають всім трьом визначеним вище критеріям.

Рекомендується подавати керівнику органу влади результати після експертизи кожного, визначеного робочою групою з перегляду блоку нормативно-правових актів органу влади.

Для полегшення проведення експертизи нормативно-правових актів та підготовки експертних висновків надсилається рекомендована форма експертного висновку.

Додаток: Рекомендована форма експертного висновку з відповідності нормативно-правового акта принципам державної регуляторної політики

Додаток до методології. Рекомендована форма експертного висновку

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК З ВІДПОВІДНОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА ПРИНЦИПАМ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ

Назва НПА _____________________________________________________________________

Дата прийняття _____________ № прийняття ______ № державної реєстрації __________

Орган, що прийняв ______________________________________________________________

І. Критерій № 1: відповідність вимогам актів вищої юридичної сили, а також компетенції відповідного органу влади

1. Юридична сила акта, на підставі якого був виданий НПА: чинний / нечинний

2. Компетенція органа влади на видачу НПА: в межах / поза межами повноважень

3. Наявність норм, які суперечать або не узгоджуються з нормами актів вищої юридичної сили: так / ні          

Номер пункту НПА, що суперечить чи не узгоджується: ____________________________

Назва акта законодавства та номер статті (пункту, частини): ________________________

4. Строк дії НПА: необмежений / закінчився / не закінчився (в цьому випадку необхідно зазначити строк, який залишився до закінчення дії НПА)

5. НПА був офіційно оприлюднений: так / ні

Висновок за Критерієм № 1: відповідає / не відповідає

ІІ. Критерій № 2: економічна доцільність та обґрунтованість існування НПА

1. Наявність аналізу регуляторного впливу: так/ ні (заповнюється тільки для НПА, які розроблені та прийняті після набрання чинності Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» і є регуляторними актами)

2. Проблема, на розв’язання якої був виданий НПА, вирішена: так / ні

3. Ймовірність виникнення проблеми, якщо НПА буде скасований: існує / не існує

4. Вигоди держави від дії НПА: ___________________________________________________

5. Витрати від дії НПА: для держави ______________________________________________

                                          для суб’єктів господарювання _______________________________

                                          для населення _____________________________________________

6. Вирішення проблеми потребує внесення змін до НПА: так / ні

    № пункту НПА, який пропонується змінити: ________

    Суть змін: ____________________________________________________________________

7. Додаткові проблеми, пов’язані з дією НПА: виникли / не виникли

    Суть додаткових проблем: _____________________________________________________

Висновок за критерієм № 2: включити до Переліку _________________ / провести експертизу на відповідність критерію № 3.

ІІІ. Критерій № 3:

1. Дія НПА призводить до витрат суб’єктів господарювання: так / ні

    Грошові витрати: _____________________________________________________________

    Часові витрати: _______________________________________________________________

2. Зміни, які зменшать розмір витрат суб’єктів господарювання: існують / не існують

№ пункту НПА, який необхідно змінити: __________________________________________

Зміст зміни: ____________________________________________________________________

3. Норми НПА прозорі і однозначно трактуються: так / ні

Зміни, які позитивно вплинуть на прозорість та однозначність трактування норм НПА: існують / не існують

№ пункту НПА, який необхідно змінити: __________________________________________

Зміст зміни: ____________________________________________________________________

Висновок експертизи: включити НПА до переліку _________________________________

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

З метою забезпечення додержання принципів державної регуляторної політики щодо відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин реальним потребам та вимогам ринку, досягнення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) вжити до 1 липня 2005 року заходів щодо зміцнення кадрового потенціалу регуляторних органів, зокрема шляхом запровадження системи навчання працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забезпечення виконання Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

2) опрацювати до 1 вересня 2005 року питання щодо започаткування проведення у галузях (сферах) економіки оцінки системності та узгодженості регуляторних актів, що регулюють відносини у відповідних галузях (сферах), у тому числі визначити галузі (сфери) економіки, правове регулювання в яких підлягає першочерговій оцінці на предмет системності та узгодженості.

2. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям передбачати при підготовці проектів відповідно Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва, Севастополя на 2006 та наступні роки фінансування заходів, програм щодо реалізації державної регуляторної політики.

3. Кабінету Міністрів України на виконання пункту 1 статті 1 Указу Президента України від 12 травня 2005 року № 779 «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва» запровадити порядок прискореного перегляду регуляторних актів щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики, передбачивши, зокрема:

1) забезпечення проведення аналізу регуляторних актів Кабінету Міністрів України на їх відповідність принципам державної регуляторної політики центральними та місцевими органами виконавчої влади, що були головними розробниками проектів відповідних актів або до компетенції яких належать питання, що регулюються такими регуляторними актами;

2) утворення у п'ятиденний строк центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями робочих груп із прискореного перегляду регуляторних актів; не менше половини складу кожної з таких груп мають становити представники об'єднань суб'єктів господарювання, об'єднань роботодавців та об'єднань споживачів, а також представники наукових установ (далі – робочі групи);

3) складання у п'ятиденний строк робочими групами переліків регуляторних актів органів, що утворили робочі групи, та регуляторних актів Кабінету Міністрів України, головними розробниками проектів яких були зазначені органи або якими регулюються питання, що належать до компетенції цих органів (далі – регуляторні акти);

4) у місячний строк проведення робочими групами аналізу регуляторних актів та складання переліків регуляторних актів, що не відповідають принципам державної регуляторної політики і підлягають перегляду шляхом внесення до них змін, визнання їх такими, що втратили чинність, подання зазначених переліків органам, які утворили такі групи, для підготовки відповідних проектів та прийняття актів про внесення змін до регуляторних актів, визнання регуляторних актів такими, що втратили чинність, або внесення в установленому порядку відповідних пропозицій Кабінету Міністрів України;

5) у місячний строк складання робочими групами переліків регуляторних актів, що відповідають принципам державної регуляторної політики, та підготовку обгрунтувань відповідності зазначеним принципам кожного регуляторного акта, який увійшов до такого переліку;

6) подання у тридцятип'ятиденний строк Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва переліків регуляторних актів, що відповідають принципам державної регуляторної політики, для проведення експертизи регуляторних актів;

7) у сорокаденний строк прийняття Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва за результатами зазначеної експертизи у разі потреби рішень про необхідність усунення виявлених порушень принципів державної регуляторної політики, забезпечення виконання таких рішень, у тому числі шляхом скасування органами юстиції

прийнятих ними рішень про державну реєстрацію відповідних регуляторних актів;

8) подання у сорокап'ятиденний строк Міністерству юстиції України та Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва переліків регуляторних актів, зазначених у пункті 3 цієї статті, для узагальнення, складання узагальненого переліку, зіставлення його з даними Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, виявлення регуляторних актів, які не були предметом прискореного перегляду, підготовки та подання в установленому порядку пропозицій щодо визнання цих регуляторних актів такими, що втратили чинність.

4. Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерству юстиції України, іншим центральним органам виконавчої влади підготувати та подати до 1 липня 2005 року в установленому порядку пропозиції щодо приведення регуляторних актів Президента України у відповідність із принципами державної регуляторної політики.

5. Рекомендувати органам місцевого самоврядування здійснити протягом червня-липня 2005 року прискорений перегляд прийнятих ними регуляторних актів щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики.

6. Покласти на Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва надання офіційних роз'яснень щодо цього Указу та координацію діяльності регуляторних органів із його виконання.

7. Кабінету Міністрів України інформувати Державного секретаря України про виконання цього Указу.

 

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

1 червня 2005 року

 

  Загальний список

Коментарі

Ім'я, Прізвище *
E-mail
Захист від спаму *
Текст повідомлення *