22 грудня 2006
Захист екології чи корупція?
ВГО “Успішна Україна” активно бере участь у громадському житті краю, не тільки опікуючись реформуванням податкової системи, захистом прав держслужбовців, але й таким суспільно-важливим явищем як екологія.
20 грудня 2006 р. кандидати у члени Правління ВГО “Успішна Україна”, Сергій Комарчук і Лілія Гончаревич взяли участь у громадських слуханнях, що стосувалися функціонування каналу «Дунай-Чорне море», які відбулися в Ізмаїлі за ініціативи мерії, громадських організацій, науковців, органів державної влади.
Мушу відзначити, що ситуацію, яка склалася з даним каналом слід розглядати в комплексі, щоб уникнути однозначного трактування. В чому ж власне справа?
На замовлення Міністерства транспорту України в особі Державного підприємства „Дельта-лоцман було створено глибоководний судновий хід р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти із залученням науково-дослідних інститутів "Річтранспроект", "ЧерноморНДІпроєкт", науково-дослідних установ Національної Академії наук України, а також Українського інституту екологічних проблем Міністерства екології і природних ресурсів, та ін. Розроблений проект пройшов державну експертизу (Зведений комплексний висновок Української Державної Експертизи №121/03 від 20.04.2004), у т.ч. державну екологічну експертизу (висновок №191 від 19.04.2004р.), затверджений Розпорядженням Кабінету міністрів України від 12 травня 2004 р. № 283-р., що він повністю відповідає вимогам міжнародних норм і національному законодавству України. Будівництво ГСХ було підтримано широкою громадськістю.
Таким чином, “створюючи власний глибоководний судновий хід, Україна діяла з позицій національних інтересів розвитку регіонів та транспортних коридорів. Нашою державою повністю витримані прийняті в міжнародній практиці кроки поетапної реалізації проекту, широка участь в його створенні наукових установ, українських та зарубіжних експертів, громадськості, що відповідає принципам Севільської стратегії гармонійного поєднання економічної, екологічної і гуманітарної складових, духу і принципам програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” (МАБ).
Освоєння Дунайського міжнародного транспортного коридору з використанням практичних можливостей морських портів та інших інфраструктур цього регіону дозволить задіяти потенціал промислово-транспортного комплексу як цього регіону так і потенціал промислово-транспортного комплексу на внутрішніх водних шляхах України (промислові підприємства які розташовані вздовж річки Дніпро, водних басейнів Бузько-Дніпровського і Азовського регіонів) для перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів, оптимізувати процес і схеми перевезень, більш ефективно використовувати морський і річковий транспорт, а також вирішити соціально-економічні проблеми цього регіону.
Введення сучасних логістичних і комбінованих методів перевезень відкриває нові можливості для внутрішнього судноплавства. Цілком перспективним є з’єднання ТК VII з коридором TRACECA, так як Україна розташована на перехресті важливих транзитних і зовнішньоторгових маршрутів між країнами Східно-Азіатського регіону і Європи. Маршрут “Чорне море – Кавказ – Центральна Азія” повинен пройти по території 7 країн і з’єднати Європу з магістралями Казахстану і Китаю. Австрія вибрала Україну стратегічним партнером в перевалці вантажів в Центральну Азію і країни СНД. Однією із важливих цілей коридору TRACECA “Європа – Кавказ - Азія” є Чорноморська траса, яка з’єднує Україну з Грузією і через Волго-Донський канал з Росією і країнами Каспію” http://www.delta-pilot.ua/174/.
Так, здається, беручи до уваги економічну ефективність і опираючись на висновки різноманітних експертиз, що тут не може виникати й питань щодо доцільності і необхідності експлуатації даного каналу, але чому ж виникають затримки, хто ж ставить палки в колеса?
А справа тут в тому, що гирло Бистре є частиною заповідника, що входить до світової мережі біосферних резервів ЮНЕСКО, а також до складу водно-болотних угідь міжнародного значення. Національна академія наук й екологічні організації неодноразово вимагали від Мінтрансу, Кабміну й інших органів влади не допустити функціонування каналу "Дунай-Чорне море" по гирлу Бистре. Але на мою думку, справа тут не в турботі про екологічну ситуацію(за висновками експертизи функціонування каналу не завдає шкоди заповіднику), а скоріш всього зацікавленість в отриманні вигоди за перешкоджанню інтересам України в розбудові "власної економічної автономії". Адже в цьому питанні чітко простежуються інтереси Румунії, яка за будь-яку ціну хоче зберегти свою “монополію” в цій частині Дунаю. Заборонити діяльність легко, важче знайти компроміс - зберегти природу і врятувати цей район від незворотнього обідніння, і відповідно імміграції в інші, економічно більш привабливі, райони, або навіть за кордон. Екологічні організації, які виступають проти розбудови судоводного ходу свої аргументи не представили (можливо їх і немає?!). Можливо тут і дійсно мають місце корупційні діяння з боку директора біосферного заповідника і екологічних організацій, чи можливо їхня необізнаність з матеріалами, науковими висновками? На ці та інші запитання отримати відповіді в ході слухань так і не вдалось. Ми і далі будемо відстежувати дане питання. Тож слідкуйте за анонсами.
Детальніше тут.
А ось відгук на дане питання від іншого учасника громадських слухань.
А ось і резолюція учасників громадських слухань http://www.uspishnaukraina.com.ua/uk/strategy/34/183.html
Лілія Гончаревич,
кандидат у члени правління “Успішна Україна”.
Минулого тижня керівництво МЗС презентувало новий продукт – візуальну концепцію України, а також стратегію позиціонування країни в світі. Безпосереднім розробником та ідеологом виступила компанія CFC Consulting.
